24 вересня (7 жовтня)
вшановують пам’ять преподобного Феодосія Манявського, одного із засновників знаменитого Манявського Скиту в селі Манява на Івано-Франківщині.
Цей скит нерідко називають “українським Афоном”.
Точна дата і місце народження Феодосія невідомі. У монастир він прийшов уже будучи дияконом, а з 1608 року став найближчим помічником Іова Манявського, засновника обителі. Тривалий час Феодосій не хотів мати священицького сану, але 1613 року отримав благословення на служіння.
Коли Іов помер, Феодосій очолив монастир
. Новий ігумен продовжив суворі традиції, завдяки його благочестю та мудрому керівництву скит знали далеко за межами Карпат – у Галичині, на Волині, Буковині, в Молдові та Румунії.
Про преподобного говорили, що він жив “як янгол”, митрополит Петро Могила писав так про Манявський скит: “Якщо хочете побачити слуг Божих у людській подобі, йдіть у Карпати, де 200 янголів присвятили життя Богові”.
Манявський скит за часів правління Феодосія став головним центром для близько 250 монастирів у різних єпархіях.
Від польських королів скит отримав особливий статус і земельні привілеї.
Преподобний Феодосій помер 24 вересня 1629 року, поховали його в монастирській Хрестовоздвиженській церкві. У 1994 році преподобного зарахували до лику святих.
24 вересня в православному календарі день пам’яті святої первомучениці та рівноапостольної Текли. Текла була з багатої сім’ї в місті Іконії (сучасна Туреччина).
Її батько був язичником, а мати — християнкою. Коли Текла почула проповіді апостола Павла, вона була глибоко вражена його навчанням і прийняла християнство, вирішивши відмовитися від шлюбу і присвятити себе Богу.
Через її вірність Христу та відмову від шлюбу Текла стикалася з гоніннями. Її батько намагався повернути її до язичництва, але вона залишалася непохитною у своїй вірі. За це вона була заарештована і піддана катуванням, проте чудесним чином уникнула смерті.
Текла пережила кілька див, зокрема, коли її вкидали в вогонь, але вона залишалася неушкодженою. Після цього вона втекла з рідного міста, мандруючи по різних місцях, де продовжувала проповідувати християнство.
Текла стала символом вірності та відданості Христу. Вона є покровителькою дівчат і жінок, які прагнуть жити духовним життям.
Традиції дня, чого не можна робити сьогодні, про що просять у святих
До преподобного Феодосія Манявського звертаються в молитвах з проханнями позбавити від бід і хвороб.
У народі свято називають Текла, Текла Зоряниця –
на честь рівноапостольної Фекли, пам’ять якої також звершується сьогодні.
Святій Феклі моляться про щасливий шлюб і міцну сім’ю, а також просять зцілити від хвороб очей, шкіри та опіків.
Сьогодні прийнято багато працювати: копати буряк, займатися молотьбою зерна, збирати гриби, готувати. Цього дня також прийнято пекти хліб із зерна найпершого снопа, який після обжинок стояв на покуті. Хлібом пригощали всю сім’ю і худобу, щоб ніхто взимку не хворів.
Також за народними прикметами, все, що зав’яжеш цього дня, вже не розв’язати. Тому на Теклу добре грати весілля і свататися.
Церква цього дня, як і будь-якого іншого, не схвалює сварок, лихослів’я, пліток і осуду.
Не можна скупитися, відмовляти в допомозі тим, кому можеш допомогти, заздрити, мститися і впадати у відчай – це все лише віддаляє людину від добра і від Бога.
У народі вважається,
що у Теклин день не можна підвищувати голос на батьків і старших. Забороняється залишати безлад – удача піде, не варто укладати великі угоди – зірвуться, сумувати і скаржитися на життя – до нових випробувань.
Існує й особливе повір’я про гроші: якщо цього дня брати або повертати борг, то гроші “забудуть дорогу в дім”.
свято у народному календарі.
Прикмети на 24 вересня
Вважається, що за сьогоднішнім днем можна передбачити, якою буде осінь, зима і навіть наступне літо:
- на деревах багато листя – морози будуть нескоро;
- грім цього дня – взимку буде мало снігу;
- бджоли продовжують збирати мед – тепла осінь затримається;
- дуб обвішаний жолудями – до м’якої зими;
- місяць червоного кольору і з обідком – до сухого літа.
З цього часу дні починають дедалі більше скорочуватися, а ночі стають довшими і темнішими.
