13 лютого у православному календарі день пам’яті святого преподобного Мартиніяна. Мартиніан народився близько 350 року в Кесарії Палестинській, тодішньому культурному та релігійному центрі на східних берегах Середземного моря.
Ще в молодому віці, у 18 років, він поставив собі за мету всього себе віддати Богові і залишив світське життя. Він вирушив у пустельну місцевість неподалік від міста, де взяв на себе суворий чернечий подвиг.
Протягом 25 років Мартиніан жив у гірській пустелі безлюдної місцевості, ведучи суворе безмовне життя. Він практикував постійні молитви, довгі пости та внутрішню боротьбу зі спокусами, прагнучи цілковитої чистоти серця. За переказами, Бог обдарував його даром зцілення хвороб і вигнання бісів.
Однією з найвідоміших історій з його життя є випробування через спокусу. Одна жінка на ім’я Зоя, почувши про святість Мартиніана, посперечалась з людьми, що зможе спокусити його. Вона прийшла до нього під виглядом потерпілої, але згодом розкрила свій задум.
Щоб уникнути гріха, Мартиніан, усвідомивши свою слабкість перед спокусою, увійшов у палаючий вогонь босими ногами, кажучи собі, що якщо він не витримає земного вогню, то тим більше не витримає вогню вічного.
Цей подвиг зміцнив його дух і остаточно переміг тілесні бажання.
Преподобна Зоя Вифлиємська
Після цього Зоя навернулась, винесла з цього досвіду покаяння і протягом 12 років прожила в суворому чернечому житті в Бетлеємі.
У подальшому житті, бажаючи уникати будь-яких спокус, святий віддалився ще далі — на безлюдний скелястий острів серед моря.
Там він жив просто під відкритим небом, харчуючись лише хлібом і водою, які йому зрідка приносив християнський моряк.
Одного разу після морської бурі на острів прибила жінка на уламках потопленого судна — її ім’я було Фотина. Мартиніан допоміг їй вижити й дав усе, що мав, просячи моряка прийти по неї через деякий час.
Потім, щоб уникнути будь-якої небезпеки для своєї душі, святий стрибнув у море і, як розповідають, був привезений до берега двома дельфінами, допомогою яких він безпечно дістався суші.
Після випробувань у пустелі й на острові Мартиніан став мандрівним подвижником.
Він відвідав багато міст, проповідуючи духовне життя і наставляючи людей на шлях істини. Зрештою він прибув до Афін, де незабаром відчув наближення своєї кінчини. Почуваючись хворим, він пішов у церкву, ліг на підлозі й помер там у благочесті. Бог явив його святість місцевому єпископу, який із честю поховав його тіло.
Прикмети 13 лютого
- Мороз 13 лютого тримається міцно, весна буде пізньою, а літо прохолодним.
- Туман 13 лютого — весна буде дощовою.
- Зайці та лисиці ведуть себе активно, весна буде теплою, а зима швидко відступить.
Що сьогодні не можна робити
Народні прикмети радять цього дня відмовитися від дрібного та великого рукоділля: вишивання, шиття, в’язання чи прядіння можуть зашкодити зору.
Також не варто приймати поспішні рішення та робити значні покупки — вони можуть обернутися непередбаченими проблемами.
Що можна робити сьогодні
У православному календарі 13 лютого присвячене святому Мартиніану. До нього звертаються з молитвою про ясний зір і духовну чистоту.
Святий Мартиніан вважається покровителем сім’ї та тим, хто допомагає приборкати надмірні пристрасті й спокуси.
За народними звичаями, день варто присвятити праці та наведення порядку: ретельно прибрати в домі, навести чистоту в думках і відпустити негативні емоції. Це сприяє внутрішньому спокою та гармонії в сім’ї.
