Йдучи за трендом на короткі повідомлення в телеграмі редакції жертвують якістю. Як наслідок – 65,8 відсотка контенту телеграм-каналів популярних онлайн-медіа є неякісним з погляду професійних стандартів. Понад половину публікацій – недостовірні, а частина містить емоційні оцінки, порушення принципу відокремлення фактів від коментарів чи навіть ознаки замовності. У декого навіть побачили роспропаганду.
Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, проведеного в жовтні 2025 року.
Виявилося, що телеграм-канали десяти найпопулярніших онлайн-медіа України (за версією Similarweb) мають спільні типові недоліки: їхній вміст здебільшого не відповідає стандартам, що застосовуються до новин на сайтах. Водночас абсолютна більшість контенту – це фрагменти новин, розміщених на сайті, де рівень дотримання стандартів є помітно вищим. Це пояснюється насамперед форматом публікацій у телеграмі.
Ця платформа набула особливої популярності в Україні 2022 року, зокрема через простоту споживання інформації з цього джерела, коли з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україні з боку аудиторії стрімко зріс попит на швидку, коротку інформацію, пов’язану з безпековими аспектами.
Технічно платформа дозволяє розміщувати об’ємні публікації, на рівні з лонгрідами на сайтах. Разом з тим телеграм-канали, що найшвидше здобули більшу кількість підписників, працюють у форматі коротких повідомлень, іноді одним реченням, значно рідше – кількома абзацами. Це і стало одним зі складників легкого споживання та їхньої популярності.
За цим трендом пішли й медіа, що вийшли зі своїм контентом у телеграм. Але, намагаючись публікувати лаконічні повідомлення, редакції пожертвували складовими якісного інформування аудиторії.
Головна проблема. Достовірність публікацій у телеграм-каналах
Як наслідок, найбільше постраждав рівень достовірності. Понад половину дослідженого контенту виявилося сумнівним з погляду стандарту достовірності (55,3 відсотка всіх досліджених публікацій). Окремі телеграм-пости втратили точність через свою неповноту. Але найчастіше публікації заслуговують на критику з погляду достовірності через те, що вони не пояснюють, звідки стала відома наведена інформація.
Побачити посилання на джерело можна переважно, лише коли йдеться про цитування іноземних медіа. В інших випадках редактори телеграм-каналів найпопулярніших онлайн-медіа відбуваються формальностями, що не дають чіткого розуміння походження інформації. Або й того не роблять.
Як медіа можуть покращити контент у своїх телеграмах – шукайте наприкінці моніторингу ІМІ за посиланням.
