У Бердянській колонії жорстоко б’ють в’язнів, через що там помирають люди. Про це повідомляється в матеріалі “Слідство.Інфо“.
Відзначимо, ця колонія — мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Тут відбувають покарання вперше засуджені чоловіки за злочини невеликої та середньої тяжкості.
За словами інформаторів, в основному силу до ув’язнених застосовують старший днювальний ділянки карантину Валерій Саміло, п’ятеро ув’язнених-днювальних і троє співробітників колонії: Василь Глушич, Олександр Попов та Андрій Бєлов.
У колонії вироблена схема вимагання: новоприбулих б’ють “до втрати пульсу”, катують і, погрожуючи, вимагають гроші за те, щоб приниження зменшилися. Більшість родичів йдуть на контакт і пересилають гроші.
Подібний випадок стався з 18-річним ув’язненим Денисом Кметем. Він подзвонив матері Ользі з колонії 14 січня.
“Алло, мам, слухай мене уважно. Не кіпішуй, так зробиш мені гірше. Мені треба за 5-6 днів щоб мені скинули 15 тисяч гривень, щоб я тут жив нормально і у мене була нормальна робота. Якщо не переведеш… Просто буде погано. Мені терміново треба. Просто послухай мене”, — приводять журналісти слова Кметя.
Як розповіла Ольга, її син зв’язувався з нею тільки щоб попросити гроші, про себе нічого не розповідав. Хлопця вона побачила тільки під час судового засідання — по відеоконференції.
“Він дуже погано розмовляв. Сидів збоку, його було дуже погано видно і тільки сльози. Ймовірно, поруч сидів представник адміністрації колонії. Він говорити майже не міг, рота відкрити не міг. Було видно, що його били і ніби крем на обличчя нанесли. Тоді я почала бити на сполох”, — згадує Ольга.
Жінка звернулася до правозахисників за допомогою. 9 лютого 2019 року помічник нардепа разом із кількома активістами приїхали в колонію з перевіркою без попередження
У карантинному відділенні, де ув’язнені залишаються два тижні після прибуття, комісія помітила чоловіків із синцями.
Звідки отримали пошкодження, в’язні не відповідали, мовчки сиділи в кімнаті, один із них читав уголос правила розпорядку. На питання про життя в колонії не реагували, навіть не піднімали голови.
Коли правозахисники вирішили оглянути всіх новоприбулих без присутності адміністрації, тільки з фельдшером колонії, всі чоловіки говорили, що отримали травми внаслідок нещасних випадків.
При цьому черговий помічник начальника колонії майор Горбулін сказав, що пошкоджень в ув’язнених не бачив: “Вони не зверталися. Якби звернулися, побачили”.
Комісія працювала на території закладу два дні поспіль, однак Дениса Кметя серед засуджених вони так і не побачили.
За словами самого Кметя, вранці 9 лютого працівники Бердянської колонії без пояснення причин відвели його в “підвал” — приміщення дисциплінарного ізолятора, де протримали до вечора, поки тривала перевірка. На наступний день його етапували в СІЗО Дніпра — на суд. Там хлопець поспілкувався з правозахисниками.
За його словами, з дня приїзду в Бердянську колонію він, як і інші засуджені, страждав від тортур і нелюдського поводження.
Помічники адміністрації та працівники колонії змушували новоприбулих телефонувати батькам і просити перевести гроші на картки невідомих людей. За це обіцяли припинити знущатися, “поліпшити умови” і забезпечити “кращу роботу”. Все це відбувалося нібито з відома адміністрації.
“Викликає до себе Саміло в каптьорку. Засовує руку за шафу і витягує біту алюмінієву, на ній ще наклейка “Бандитка”. І починає бити. В ділянці карантину вставляли голки під нігті, плоскогубцями затискали пальці. А на загоні брали голку, в пісок і пхали сюди (ув’язнений показав на гнійну рану на кисті. — Ред.). Били в оперчастині. Говорили, якщо будемо щось говорити, то ще гірше буде”, — розповів засуджений на рік позбавлення волі Сергій Подложнюк.
“Там не тільки б’ють. Там — вбивають. Якщо повернуся туди, мене вб’ють. Я готовий постраждати заради того, щоб це свавілля закінчилося”, — додав він.
Дані ув’язнених журналістам підтвердили кілька співробітників колонії. Вони розповіли, що тільки в лютому цього року померло двоє засуджених, крім того, ув’язнені часто калічать себе, але їм не можуть допомогти через відсутність ліків. Також вони розповіли, що їм відомо про зґвалтування учасника АТО, який тепер має психічний розлад.
“У нас вмирають люди. Ми неодноразово про це говорили, але адміністрація закриває нам рот”, — зазначив один із працівників колонії.
