8 і 9 лютого експертна рада фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров’я «Січеславна-2025» відвідала місто Кам’янське.
Фахівці мали переглянути дві вистави академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки. Але сталося несподіване!
Перед показом трагедії «Ромео і Джульєтта» лопнув трос у пристрої, що обертає сценічний круг.
Показувати спектакль, де за допомогою цього круга не лише змінюються декорації, а й набувають динаміки певні мізансцени, було неможливо.
Виставу перенесли – ймовірно, на 2 березня.
Натомість члени експертної ради отримали можливість детально оглянути театр імені Лесі Українки.
Якщо ви гадаєте, що на це багато часу не треба, то помиляєтеся. Адже театр розташований… у трьох окремих будівлях! Усі вони – історичні. Й усюди – ідеальний порядок, елегантні інтер’єри, все передбачено для зручності глядачів та співробітників театру.
Основна сцена на площі 250-річчя міста,2 і Нова сцена на вулиці М.Лисенка,24 вміщують по 500 із гаком глядачів.
А Мала сцена на вулиці І.Ясюковича,17 відкрилась у вересні 2023 року.
Вдумайтеся: вже під час повномасштабної війни! Тут – 149 місць і, зокрема, йдуть лялькові вистави для дітей (новий напрямок у роботі театру імені Лесі Українки).
Наразі заслужений діяч мистецтв України Сергій Чулков готує там прем’єру «Кохання Клеопатри».
Вранці 9 лютого члени експертної ради подивилися на Новій сцені (звісно, поза конкурсом) постановку «Блакитний птах» за участю студійців, котрі займаються при театрі імені Лесі Українки. Таким чином тут, не очікуючи від моря погоди, готують для себе кадри.
А вдень експерти спостерігали… диво. Біля основної сцени вже лежав новий трос для поворотного пристрою круга. Чи змогли би в якомусь іншому театрі роздобути його настільки швидко? Дуже й дуже малоймовірно.
Але для директорки-художньої керівниці, заслуженої діячки мистецтв України і заслуженої артистки Казахстану Маргарити Кудіної, здається, не існує неможливого. Під час війни вона продовжує розбудовувати театр, що став справжньою окрасою Кам’янського.
Постійно випускаються нові вистави, даруючи містянам надію та наснагу.
Думається, члени Національної спілки театральних діячів України не помилилися, коли обрали Маргариту Андріївну…
Ні, скажемо точніше: умовили її очолити міжобласне відділення НСТДУ, що охоплює Дніпропетровську і Запорізьку області. Відродження фестивалю-конкурсу «Січеславна» – найкращий тому доказ.
На завершення свого візиту до Кам’янського 9 лютого експертна рада подивилася виставу «Хто я є?» – театральну провокацію за п’єсою «Емігранти» Славомира Мрожека у постановці Віктора Попова.
Цей факт тим більш цікавий, що віднедавна Віктор Васильович знову працює в Запоріжжі. У 1990-х він був лідером творчої групи, яка створила муніципальний театр-лабораторію «Vie». З 1995 по 2011 рік був його художнім керівником.
Тепер, коли театр «Vie» здобув новий статус і назву «Дім актора», режисер повернувся до пенатів. А «Хто я є?» – одна з його останніх постановок у Кам’янському, де він працював кілька років.
Мрожек написав п’єсу «Емігранти» 1974 року. Тобто її текст не має жодного відношення до нинішніх подій. Режисер теж не притягував п’єсу «за вуха» до сучасності. Спектакль не про нинішніх біженців, а про людину, котра добровільно стає рабом.
Тема актуальна у всі часи. Зараз – не менш гостро, ніж 50 років тому. Цікаво, що вистава відбувається на Основній сцені в буквальному розумінні слова. Бо саме на сцені розмістили стільці для публіки й виділили місце, де грають актори Ілля Каріков та Іван Чебан.
Яку оцінку дали цій виставі експерти?
Дізнаємося пізніше, коли буде оприлюднений шорт-лист «Січеславни-2025».
А поки що 15 лютого експертна рада відвідає Запоріжжя.
Віталіна МОСКОВЦЕВА-ДОРОШЕНКО
