Червонодніпровка – колись чарівний, а нині вже давно небезпечний населений пункт на кордоні Запорізької та Дніпропетровської областей. Нині його прикордонний статус має ще й ворожу складову. З лівого берега, окупованого росіянами, іноді поодинокі, іноді зграями – часто летять ворожі дрони.
Живуть тут люди, які пам’ятають про село Червону Забору, велике, козацьке… Півсела «з’їло» Каховське водосховище у 1950-ті. Утворився крутий піщаний схил, за яким на кілометри – мілке і тепле, замулене «море»…
Все змінилося шостого червня 2023-го через знищення греблі у Новій Каховці. Вода пішла та тече тепер Дніпро вузеньким руслом своїм, серед пісків, далеченько від села.
Люди пристосувалися – мали колодязі, скважини, акумулятори завели…
Та дронові атаки не дають спокійно жити.
Велика атака у липні спричинила пожежу, зупиняти яку кинулися усі мешканці селища, що при силі. Та таких тут наразі небагато.
І крім десятків будинків, які слугували колись своїм власникам як практично курортний відпочинок на березі Каховки, вигоріла й лінія електропостачання. А нема електроенергії – нема й води. “Вода тоже капут”, – кажуть, і хапаються за голову. Люди середнього віку якось тримаються. А от літні, здебільшого одинокі люди, практично приречені… На кого надіятися? Як вижити?
