За словами начальника відділення комунікацій 108-ої бригади ТрО Руслана Ткачука, що тримає оборону на Запорізькому напрямку, головний сержант та командир відділення інженерно-саперної роти Вадим «Михалич» – один з найбільш досвідчених воїнів свого підрозділу.
Бойовий позивний – це частина справжнього ім’я головного срежанта.
-Коли проходив службу у 128-й гірсько-штурмовій бригаді, мої побратими почали звати мене по-батькові – Михайлович, потім – Михалич. Ось з тих пір для себе я зрозумів, що не варто щось змінювати, – пояснює він.
-Як починалася ваша військова діяльність?
-Починав свою службу в 2014 році в 20-му окремому батальоні міста Дніпро, потім нас приєднали до 93-ї бригади, проходив службу на напрямках: Мар’їнка, Горлівка, Верхнє Терецьке, Авдіївка. Наступний контракт – 2017 та 2019 років. Прослужив в 74-му ОРБ, 2020 та 2021 роки – у 128-ій гірсько-штурмовій бригаді. З 10 січня 2022 року я на контракті у нашій рідній 108-ій бригаді ТрО.
-Чому ви обрали саме бойовий фах сапера?
-З початку військової діяльності мав не великий досвід військової інженерної справи, однак вирішив для себе пізнати його більш глибоко та кардинально оновити свої знання.
При цьому цікавість була така велика, що навіть не спиняло розуміння того, що ця професія дуже складна та потребує пильності і уваги, адже одна помилка може коштувати життя.
-Які головні бойові задачі ставилися перед вашим підрозділом?
-Вже у перші роки повномаштабної війни з росією ми виходили на першу лінію оборони та мінували всі підходи та ділянки, бувало що діяли під ворожими обстрілами. При цьому все виконували вручну та малими групами.
Наразі ми здійснили проект та зробили власноруч цех з виготовлення та переробки боєприпасів, а також боєприпасів для FPV дронів та «Вампірів».
Ми дійшли глибокого розуміння професії та навчаємо хлопців з інших військових частин, надаючи максимум знань.
Взагалі основа нашої професії – забезпечити безпечний захід та вихід з позицій наших побратимів. Сапер йде завжди попереду та виявляє небезпеку. Водночас сьогодні технології швидко розвиваються, зокрема є можливість працювати дистанційно.
-Вадиме, яка була найближча відстань до ворога, на котрій вам доводилося виконувати бойові завдання?
-Метрів 500, плюс – мінус. Тоді хлопці працювали на відкритій ділянці з самого ранку, як кажуть – по сіряку.
-Згадайте, які були відчуття, думки?
-Це однозначно – страх, але відчуття самозахисту та довіри своєму напарнику, побратиму перемагало, що давало змогу чітко виконувати свої обов’язки та діяти рішуче. Вміння працювати з мінновибуховими пристроями та компетентність професіонала заспокоює паніку та тривожність.
-Чи можете ви для себе визначити героїзм саперної справи?
-Кожен військовослужбовець, який обирає цю професію, вже є героєм. Ми не можемо для себе визнавати та призначати таке поняття як героїзм. Кожен військовий фах небезпечний та тяжкий, але любить його кожний по-своєму. За себе можу сказати одне, що наприкінці жовтня 2023 року в районі села З., що на Запоріжжі, при виконанні бойового завдання я отримав важке поранення. Відбувся ворожий скид з дрона, коли я споряджав «Вампіра». Маю за це Золотий Хрест та відзнаку за поранення. Однак я пишаюся не нагородами, а тим, що ми ніколи не залишаємо своїх побратимів в біді. Що б не трапилось, евакуацію проводимо.
-Що для вас означає сапер?
-Як на мене, сапер – це фах для людей з фантазією, які вміють імпровізувати. Це дуже допомагає в роботі, адже коли ми приходимо на точку, яку маємо замінувати, то місцевість може виглядати інакшою, ніж під час розробки плану. Також ми маємо передбачити рух ворога і розставити міни так, щоб він не оминув наш «сюрприз».
Загалом, сапер – це дуже особлива військова професія. Вона для людей сильних духом та зі сталевими нервами. На сьогоднішній війні, яка все більше набуває рис позиційної, вона стає однією з головних.
Приєднуйтеся до лав 108-ї бригади ТрО. Телефон рекрутингового центру 0 800 337 803.
