8 травня 2022 року росіяни ракетним ударом знищили на Харківщині Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди — українського філософа світового масштабу. Музей став одним із 1946 закладів культури, знищених або пошкоджених росіянами за два роки великої війни. Про це нагадує Центр громадського моніторингу та контролю
Українські об’єкти культурної спадщини є важливими цілями для російської армії, що вписується в загальну стратегію країни-агресора — стерти українську ідентичність та знищити пам’ятки української історії. Відтак, відновлення та реконструкція музеїв, забезпечення їхньої роботи під час війни, — завдання стратегічного рівня. Як з ним справляються прифронтові регіони — дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.
Музеї Шевченка, Шухевича, Ханенків: які заклади найбільше постраждали від війни
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, від початку війни росіяни, окрім 113 музеїв та галерей, знищили або пошкодили 933 клуби, 695 бібліотек, 151 заклад мистецької освіти, 38 театрів, кінотеатрів та філармоній, 13 парків, зоопарків, заповідників, а також три цирки. Найбільше — у громадах Донецької (83%), Харківської (54%), Сумської (51%), Чернігівської (47%), Луганської (46%), Миколаївської (44%), Херсонської (43%) та Запорізької (36%) областей.
Оскільки майже вся Луганщина, а також значний відсоток території Донецької, Запорізької та Херсонської областей залишаються тимчасово окупованими росіянами, це унеможливлює обрахунок точної кількості закладів історії, релігії, культури та мистецтва, що постраждали від бойових дій.
Серед найвідоміших об’єктів культурної спадщини, окрім музею Сковороди, пошкоджень зазнали Національний музей мистецтв імені Ханенків, Національний музей Тараса Шевченка, Київська картинна галерея, Художній музей імені Куїнджі в Маріуполі, де зберігались оригінали картин Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського, Меморіальний музей командира УПА Романа Шухевича на Львівщині, Історико-краєзнавчий музей в Іванкові, де зберігалися картини Марії Приймаченко, Спасо-Преображенський собор в Одесі.
Відновлення закладів культури: допомагають меценати та міжнародні партнери
Ситуація зі збереженням музеїв, інших закладів культури та мистецтва, а також релігійних споруд у прифронтових областях — доволі неоднорідна. Деякі об’єкти, які знаходяться неподалік від лінії фронту, — зруйновані майже вщент.
Приміром, у місті Гуляйполе Запорізької області російські окупанти значно пошкодили Храм Преподобного Тихона Задонського, однак провести роботи з його консервації не дозволяють постійні обстріли.
Водночас, ті заклади, які знаходяться далі від лінії фронту — продовжують працювати навіть попри небезпеку. Наприклад, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, який потерпав від обстрілів п’ять разів, — колектив закладу поступово відновлює пошкоджені експозиції.
“Наразі роботи тривають у виставкових залах природи та залах, присвячених становленню міста Миколаєва і суднобудівної промисловості міста. Також відновлюють етнографічний зал, присвячений козацтву та народним промислам степового Півдня”, — пояснює експерт з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євген Гомонюк.
Іншу проблему мають заклади культури окупованих та деокупованих територій — росіяни від самого початку війни вивезли десятки тисяч цінних артефактів. Зокрема, тільки з Херсонського краєзнавчого музею російські окупанти вкрали 23 тисячі експонатів. Їхнє повернення — питання, яке потребуватиме дипломатичного вирішення вже по завершенні війни.
Повоєнне відновлення музеїв та інших об’єктів культурної спадщини — справа дорога. Приміром, реконструкція музею Сковороди оцінюється в 112 млн грн. Такі кошти непідйомні для бюджетів громад та областей, тож вони вимушені шукати фінансування з інших джерел. Це насамперед іноземна меценатська допомога та грантові програми. Зокрема, Спасо-Преображенський собор, пошкоджений влітку минулого року, та інші об’єкти культури Одеси будуть відновлені за фінансування уряду Італії — підписання відповідного меморандуму днями анонсував в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв.
Для інших об’єктів культурної спадщини, що постраждали внаслідок війни, в Україні функціонує програма “Збережіть українську культуру”, започаткована Міністерством культури та оператором Vodafone, яка займається залученням благодійних коштів на відновлення музеїв та інших закладів культури. Також зберегти культурну спадщину допомагає і ЮНЕСКО. Приміром, на 2024 рік організація підписала угоду з урядом Японії на 14,6 млн доларів, які покриють проєкти з відновлення культурної спадщини в Україні.
