Швейцарський технічний університет застосує суворі «антишпигунські» заходи щодо китайських студентів. У жовтні ETH Zurich, найкращий технічний університет Швейцарії, посилив свої критерії прийому на магістерські та докторські програми в певних галузях науки та техніки. З 2023 року тут навчалося понад 1300 китайських студентів – вдвічі більше, ніж у 2018 році.
Цей крок обґрунтуваний відповідністю швейцарським законам щодо протидії міжнародному шпигунству. Зміни торкнуться абітурієнтів із країн, на які поширюються міжнародні санкції, зокрема Ірану, Афганістану та росії. Однак найбільше постраждають громадяни Китаю.
Подібні заходи вже діють в інших частинах світу. Незадовго до відходу з посади в 2020 році Дональд Трамп обмежив кількість китайських аспірантів у галузі наук, яким дозволено навчатися в США, посилаючись на проблеми національної безпеки. Байден залишив ці обмеження в силі, і його уряд тиснув на Нідерланди, щоб вони зменшили кількість китайських студентів у світлі ключової ролі, яку країна відіграє в глобальному ланцюжку постачання мікросхем.
У Швейцарії той факт, що найпрестижніший університет країни зробив цей крок, викликав сумніви щодо того, чи підуть інші в регіоні цьому прикладу.
Незважаючи на те, що ETH фінансується державою Швейцарія, університет має право визначати, як він дотримується законів, пов’язаних з національною безпекою. Ця тема обговорюється в закладі принаймні з минулого року, коли університет опублікував дослідження, яке показало, що велика кількість іноземних студентів і міжнародна орієнтація зробили його вразливим для шпигунства.
Нові процедури перевірки стосуватимуться студентів, які подають заявки на навчання у сферах, які виробляють технології «подвійного використання», які можуть мати як цивільне, так і військове застосування. До них входять прикладна хімія та фізика, телекомунікації та інформаційні технології, інженерія, нанотехнології та штучний інтелект.
Тепер абітурієнтів оцінюватимуть не лише за їхньою академічною кваліфікацією, а й за тим, які університети вони відвідували раніше, і за державними стипендіями, які вони отримали. Стипендії, які надає китайська держава, перебувають під особливою увагою, оскільки в ЗМІ повідомлялося, що одержувачі повинні підписати обіцянки лояльності та дотримуватися ідеологічних правил.
У кампусі ETH нові заходи не були добре сприйняті китайськими студентами та дослідниками. Викладач Weixin Zhou написав на дошці оголошень університету, що вони погрожували підірвати репутацію університету та позицію проти дискримінації, тоді як дослідник Jinbo Huang описав політику як таку, що суперечить нібито нейтралітету Швейцарії в геополітичних питаннях.
Рішення ETH також змусило деяких вчених задуматися, чи може ця міра створити ширший прецедент. Майже 50 000 китайських студентів були зараховані до німецьких університетів минулого року, з яких близько 10-15 відсотків отримали державні стипендії.
Відповідаючи на запитання про ситуацію, речник Конференції ректорів Німеччини сказав, що «різні» навчальні заклади обговорюють, чи варто запроваджувати процеси перевірки для студентів «у контексті управління ризиками». За даними Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини, все більше академічних установ створюють комітети з етики та офіси експортного контролю, які контролюють потоки досліджень, щоб усунути ризики національній безпеці, пов’язані з іноземними студентами.
У 2023 році уряд Німеччини опублікував документ, в якому виклав свою позицію щодо університетів, які працюють з китайськими студентами. Закликаючи до міжнародної співпраці та чітко даючи зрозуміти, що китайським студентам раді в Німеччині, це також викликало занепокоєння щодо того, як технологічні та дослідницькі досягнення можуть бути використані на користь китайської армії, врахувати цей ризик.
З 2023 року тут навчалося понад 1300 китайських студентів – вдвічі більше, ніж у 2018 році. Незважаючи на те, що ETH наразі єдиний швейцарський університет, який прийняв це рішення, воно привертає увагу до того, що німецькомовні університети намагаються збалансувати занепокоєння нацбезпекою з імперативом академічних кіл шукати відкритого співробітництва закордоном. Той факт, що найпрестижніший університет країни пішов на цей крок, викликає питання чи будуть інші навчальні заклади регіону наслідувати його приклад.
