У День пам’яток історії та культури України – 18 квітня – в Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася виставка «Окупована спадщина. Бердянськ». Це частина фондової колекції Василівського історико-архітектурного музею-заповіднику [ВІАМЗ] «Садиба Попова» – раритетні фотографії та поштівки кінця XIX – початку XX століття.
Директор Василівський історико-архітектурний музей-заповідник [ВІАМЗ] «Садиба Попова» Валерій Стойчев на відкритті виставки зазначив: “Завдяки співпраці Запорізького УТОПІК із небайдужими до історії міста бердянцями ми додали до нашої колекції поповнення. Незважаючи на те, що основна колекція ВІАМЗ наразі перебуває на окупованій території, ми відновлюємо ведення фондових книг для обліку, щоб мати можливість подати у міжнародний розшук”.
На необхідності такої роботи наголосила й кураторка виставки, старший науковий співробітник ЗОХМ Ольга Дворна. Мала емоційний виступ й голова департаменту культури Бердянської МВА Марія Бучакчийська.
Пан Валерій представив фотографії у презентації на великому екрані, появнивши деталі кожної зйомки, історичні обставини подій, зауваживши велике значення інформації на поштівках, які виконали свою місію та несуть на собі індивідуальний фактаж.
Зокрема він продемонстрував рідкісну поштівку, на який зображений Бердянський міській зимовий театр, датовану 25 травня 1900 року. “Ця поштівка пройшла пошту – у той час з Бердянська надіслана до Франції, а нині через Великобританію потрапила до нас, до Запоріжжя”. Навіть доля документів стає історією.
Нині у побуті втратили сенс традиційні поштівки із зображенням вигляду міст та родинні фотографії, зроблені у салонах, тому що здебільшого “кожен сам собі фотограф”.
Між тим, представлена у фоє ЗОХМ колекція дає можливість оцінити високу якість художнього погляду на Бердянськ тогочасними професіоналами фотосправи. Головний зберігач ЗОХМ, одна з найдосвідченіших співробітниць музею Алефтина Медведєва відзначила високу художню цінність фотодокументів.
Від нас відрізали Крим, ми звикли жити без бажання ковтка стиглого повітря, пекучого сонця та гіркоти солоної води.
Від на відрізали частину Херсонщини, Запорізького краю, дитяче Азовське море…
Цінність втраченого зростає з роками. Тьмяніють, як бронза, спогади.
Фотографії як історичний документ не несуть на собі емоційного навантаження та особистісного бачення художника. Це дає можливість побачити структуру міста та абстрагуватися від подій. Порт. Парк. Промислові об’єкти, які зазнали трансформацій часу. Реалії життя проглядають з фотографій особистих, навіть таких, які не мають точної фактичної складової. Вони дають можливість дослідити реалії та стиль приватного життя, моду на одяг та меблі, національні та соціальні стосунки.
У цей же день у Запорізькому краєзнавчому музеї почала роботу експозиція Балківського районного історико-краєзнавчого музею [селище нині перебуває в окупації, та роботу закладу відновлено у Запоріжжі]. “Музей відроджується, він живий та має потенціал”, – прокоментував роботу колег Валерій Стойчев, відвідавши подію в ЗОКМ.
Збереження пам’яті потребує уваги до кожного матеріального свідоцтва минулих подій.
Відвідати виставку можна 19 та 20 квітня, з 10.00 до 17.00.
Також в художньому музеї триває виставка «Художка» про тривалість освітньої мальовничої справи у Запоріжжі та виставка писанок із приватної колекції Наталії Бабенко.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки