Обговорення теми відбулося у Пресцентрі УКМЦ.
У Збройних силах України потрібно створити підрозділ з охорони археологічної спадщини. Про це в Українському кризовому медіа-центрі на презентації «Археологія України у час війни: проблеми і перспективи» заявив член-кореспондент НАН України, директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай.
Оригінал статті – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/arheology-vysunuly-propozytsiyi-shhodo-zberezhennya-pam-yatok
“15 співробітників нашого інституту сьогодні захищають батьківщину. Серед них один доктор наук та шість кандидатів. Основою для створення такого підрозділу може бути другий протокол Гаазької конвенції про захист культурних цінностей в разу збройного конфлікту. Такі підрозділи існують в арміях майже всіх країн-членів НАТО. Не треба вигадувати нічого нового, і лише взяти просту кальку”, – пояснив директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай. Ще одна пропозиція стосується протидії грабіжникам.
“Вона залишиться словами і гаслами, поки не буде створений оперативний підрозділ з охорони археологічної спадщини в структурі Міністерства внутрішніх справ”, – вважає Віктор Чабай.
Як зазначив кандидат історичних наук, доцент кафедри археології Київського Національного університету Тараса Шевченка Павло Шидловський, археологи сприймають цю війну з точки зору війни за культуру.
“Українська ідентичність і культура є мішенню для нашого ворога. Ми бачимо це по відношенню росіян до історичних центрів Херсону, Одеси, Маріуполя. З якою ненавистю руйнуються релігійні і архітектурні пам’ятки, грабуються музеї. І це тільки видима сторона справи. Величезні багатства сховані під землею. Тому дослідження, документування, фіксація втрат з подальшим визначення збитків по відношенню до нашої археологічної спадщини є нагальною потребою”, – підкреслив вчений.
Представлене дослідження проводилось у Київській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Миколаївській та Одеській областях. Всього було досліджено 575 археологічних пам’яток. Кожен з цих регіонів має свою відмінність у плані пошкодження наведених об’єктів.
На Луганщині майже усі пам’ятки пошкоджені. Встановлено використання об’єктів у воєнних цілях, облаштування польової фортифікації, пошкодження внаслідок обстрілів, мінування території об’єктів. Найбільш ретельно досліджуваною територією стала Київська область. Тут пошкодження в основному пов’язані із земляними роботами.
В результаті підриву греблі Каховського водосховища потенційна загроза виникла для 195-ти археологічних пам’яток. Катастрофа оголила не лише безліч пам’яток і окремих знахідок, а і загострило проблему збереження культурної спадщини українців в широкому розумінні цього слова.
У Запоріжжі постійно з’являються повідомлення про нові та нові знахідки, та на консервування, щоб зберегти, наприклад, залишки суден, немає коштів. І профільні музейники перебувають на фронті.
Не меншу шкоду археологічній спадщині завдають безвідповідальні забудовники на Київщині та кримінальні шукачі скарбів у Миколаївській області, де від прогулянок з металодетектором кримінал перейшов до широкомасштабних розкопок. Так, на площі в один гектар повністю розграбоване античне поселення Каборга-6.
В цих умовах функція охорони артефактів відійшла лише до митниці. Кандидат історичних наук, вчений секретар Інституту археології НАН України Сергій Теліженко та кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України Всеволод Івакін у своїх виступах розказали, що вдалось дослідити у північних областях та висловили критику на адресу Міністерства культури та інформаційної політики за певні бюрократичні перепони.
