Наприкінці березня спеціалісти благодійного фонду «Меморі 86» побували у Петро-Михайлівській бібліотеці.
На майстер-клас із психосоціальною складовою завітали зацікавлені мешканки села – й ті, хто провів тут все життя, й ті, хто переїхав до Петро-Михайлівки за різних, наразі часто трагічних оставин.
Тож, спілкування із психологом, побудоване на спогадах, збережених у родинах традиціях свята, створило атмосферу щирості, взаємної довіри.
Хтось розповів про рідний Крим, село неподалік Херсонщини, де пройшло дитинство. Хтось приїхав із села на Донеччині… Згадували й чорнобильські події сорокарічної давнини: для однієї з присутніх на зустрічі жінок це досвід, який отримав її майбутній чоловік, на той час – підліток в одному із сіл неподалік Прип’яті. За чаюванням та розмовами непомітно збігав час…
Цікавий відгук на спостереження авторки прозвучав від колишньої вчительки математики з місцевої школи. Ніби жінки, які мали працювати в колгоспах з часів колективізації, втратили можливість та власне – й час, щоб займатися вишивкою та іншими народними промислами.
“Наша бабуся мала 12 онуків, і кожному вишила весільний рушник!” – з гордістю розповіла жінка… І її робота, до речі, в майстер-класі зі створення великодніх писанок, з першої лінії нагадувала бабусині рушники.
Бо в кожній писанці, матеріали для яких надали благодійники, було власне, особистісне бачення свята, що наближається.
І віночок, і веселка, і квіти весняні розквітали у фарбах під товариські розмови…
Працювала з нами й бібліотекарка Валентина.
І вона провела потім екскурсію: в одній із кімнат бібліотеки, в дитячому відділі, зібрані вишиті роботи, деяким з яких – вже більше ста років. Конопляне полотно ткали у селі ще у позаминулому сторіччі, і воно міцніше сучасних тканин у сотні разів.
Колекція створена з подарунків місцевих жителів, охайно підготовлена до перегляду.
Вишиті рушники, сорочки – спогади про творчість бабусь та прабабусь.
І те, що творчість у ритмах традицій, організована благодійниками, триває, дає надію на її продовження.
З писаночок, створених на майстер-класі, зробили віночок та сфотографували на згадку. І кожна учасниця отримала своє – у подарунок.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
