НАТО і Росія мали серйозну і пряму дискусію щодо ситуації в Україні та довкола неї і стосовно наслідків для європейської безпеки. З цих питань існують істотні відмінності між країнами-членами НАТО та Росією, зокрема в питанні приєднання нових членів.

Про це генеральний секретар блоку Єнс Столтенберг повідомив на брифінгу за результатами перемовин на засіданні Ради НАТО-РФ. Спільний вихід до преси учасників переговорів не передбачено.

“Розбіжності буде нелегко подолати, але позитивною ознакою є, що всі країни члени-НАТО та Росія сіли за стіл переговорів для обговорення предметної тематики”, – заявив він.

За словами Столтенберга, РФ озвучила вимогу не приймати нових членів до Альянсу та вивести сили зі східних членів-НАТО. Країни-члени на це відповіли, що будуть продовжувати політику відкритих дверей для нових країн і право кожної держави обирати власну безпеку.

“Країни-члени НАТО чітко дали зрозуміти, що не відмовляться від захисту і оборони один одного, в тому числі з пристуністю військ у східній частині НАТО. Водночас і РФ і члени блоку висловили необхідність відновлення діалогу і пошуку графіку подальших зустрічей”, – додав він.

Альянс готовий говорити з Росією на нових зустрічах, виносити конкретні пропозиції. Зокрема, блок хоче обговорити збільшення прозорості військових навчань, зменшення космічних і кіберзагроз та запобігання небезпечним військовим інцидентам, а також контроль над озброєнням включно з розміщенням ракет.

“Країни-члени НАТО мають тверезий погляд… вони висловили серйозне занепокоєння з приводу військ Росії в Україні і навколо неї і закликали РФ до негайної деескалації”, – заявив Столтенберг.

РФ закликали також утриматися від агресії на адресу країн блоку.

“Це означає, що наш діалог є важким, але необхідним”, – додав генсек.

Засідання розпочалося близько 11 години за київським часом і тривало трохи довше, ніж передбачалося – спочатку брифінг анонсували на 14:30, потім – на 15:15, зрештою він стартував близько 15:30. На засіданні Ради головував Столтенберг, з російського боку участь брав заступник міністр закордонних справ Олександр Глушко, також були представники кожної з 30 країн-членів блоку.

Остання зустріч у форматі Росія – НАТО пройшла 5 липня 2019 року. Відновити перемовини в цьому форматі вирішили на тлі стягнення Росією військ і техніки до кордонів України та висунення росіянами ультиматумів щодо нерозширення блоку на схід.

Кремль вимагає юридичних гарантій, що держави Східної Європи ніколи не зможуть стати членами Альянсу.

При цьому перемовник від Росії на саміті з США Сергій Рябков прямим текстом висунув вимогу ніколи не долучати до НАТО саме Україну. Окрім цього, Кремль хоче зменшення кількості натівського озброєння в Європі.

Масштаби військових навчань і кількість техніки на континенті – те, що США і НАТО готові обговорювати, однак і Альянс загалом, і його країни-члени окремо відкидають можливість того, що Росія може диктувати, кого брати чи не брати до блоку. Вони наголошують: НАТО буде продовжувати політику відкритих дверей, а щодо України – тільки сама держава та 30 країн-членів блоку в праві вирішувати, чи долучати її до Альянсу.

Нагадаємо, що за два дні до засідання Ради НАТО-Росія засідала Комісія Україна-НАТО. З Єнсом Столтенбергом у Брюсселі зустрічалася віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтерграції Ольга Стефанішина.

Також 10 січня з Росією проводили двусторонні перемовини США.

Наступний раунд перемовин з РФ відбудеться завтра у форматі засідання Постійної ради ОБСЄ.