Щоб послухати його, я вийшла на своїй зупинці та пішла на звуки пісні назад.
Бо у вікно тролейбусу я побачила маленьке свято: молодий хлопець співав, троє діток танцювали, зупинялись люди.
Таке собі дитяче свято напередодні Дня захисту дітей.
Мені стало щемно від розуміння того, який це день – захисту дитячого життя, талантів та мрій…
На цьому місці, навпроти площі Університетської, вже давно існує такий собі концертний майданчик, хоча й без подіуму.
І сьогодні тут співав хлопець, який, без сумніву, вибрав орієнтири своєї професії.
Так і виявилося.
Його звати Міша. У школі Evoice, де він навчається, нині займається онлайн, та є надія влітку повернутися до безпосередніх, справжніх уроків…
Ім’я педагога – Алевтина Валентинівна, є й студія звукозапису, ім’я режисера – Максим.
Ось усе, що я встигла з’ясувати у Міші, намагаючись не переривати вуличного концерту.
Найщасливішими цього вечора стали слухачки першого ряду імпровізованого концертного залу – жінки, що продавали квіти, відмовились від фотосесії та при цьому впевнено говорили про добре поставлений голос виконавця.
Неабияку практичність виявили продавці полуниці, які, оцінивши цікавість авдиторії, почали монтували поруч столик для торгівлі… Вони невдоволено позирали на мене, та ніхто не став проганяти їх із храму музики, що утворився просто неба…
Переслухуючи вдома відеозаписи, я зробила розвідку інтернетом та знайшла місце, де навчають так добре співати. Це вокальна школа Evoice
https://www.facebook.com/AlevtinaIschenko/
Є там і записи Михайла, і його друзів-студійців.
Є там і записи Михайла, і його друзів-студійців. І навіть відео його дебютного виступу.
Мені ж припав до душі концерт Міші просто неба 31 травня цього року, я слухаю його голос та бажаю, щоб його почули та зраділи якнайбільше людей.
І зараз, і у майбутньому.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
