У Харкові наприкінці січня відкрили пам’ятник всесвітньо відомому польсько-українському художнику Генріху Семирадському з нагоди 220-річчя ХНУ імені В.Н.Каразіна [з повідомлення Харків City].
Бронзова скульптура авторства Олександра Рідного та Анни Іванової зображає молодого Генріха Семирадського за творчою роботою під час навчання в Харківському університеті.
А у Запоріжжі прокуратура області намагається зобов’язати релігійну організацію «Релігійна громада Української Православної Церкви при Свято-Іллінському храмі» відповідально ставитися до збереження храму, у вівтарі якого – розпис за екскізом Генріка Семірадського. Виконаний, як і інші розписи храму, у період з 1910 по 1916 роки, художником Володимиром Соніним.
Ескіз Генріка Семирадського до розписів Храму Христа Спасителя, зруйнованого у Москві під час боротьби з релігією, у 1931 році.
Тоді ж у Тернівці було повалено баню церкви із розписами Володимира Соніна.
Дізнавшись, що Запорізька окружна прокуратура звернулась до суду з позовом про зобов’язання користувача пам’ятки архітектури та історії укласти охоронний договір, про церкву пишуть численні онлайн-ресурси, безбожно плутаючи автора розписів Свято-Іллінської церкви.
Між тим, ще у 2021 році, за результатами досліджень, опублікованих в наукових виданнях Києва та популярно – у нашій газеті – Свято-Іллінську церкву було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення.
З публікацій можна й дізнатися, що автор розписів Свято-Іллінської церкви – Володимир Дмитрович Сонін – отримав освіту у Київській рисувальній школі та заочно – у Санкт-Петербурзькій академії мистецтв, брав участь у оздобленні Володимирського собору в Києві, керував Лаврською іконописною школою… У заповіднику «Києво-Печерська Лавра» зберігається документальний та творчий спадок художника. Там і стоїть Троїцька надбрамна церква, вінчаючи вхід до заповідника – з відреставрованими зовнішніми розписами авторства Володимира Соніна.
А у нас, у Тернівці, внутрішні розписи – не відреставровані і частково втрачені через варварське руйнування церковної бані у 1930-ті,частково – через недолуге встановлення непропорційної бетонної бані у 1990-ті… З бетоном та пластиковими вікнами до приміщення прийшла зайва вологість, розписи [не фрески, як пишуть деякі ресурси!] – точить пліснява…
Сподіваємося на кращу обізнаність колег: це не Васнецов працював у Тернівці! Хоча і з Віктором Васнецовим, і з Михайлом Несторовим Володимир Сонін був знайомий [працювали ж поруч тривалий час у Володимирському соборі] і мав подаровані роботи Михайла Врубеля у своїй дореволюційній колекції…
А ми маємо поруч, це лише година подорожі від Запоріжжя – шедеври Соніна. Та намагаємося вберегти від плісняви безпам’ятства та байдужості.
Сподіваємося, прокуратура допоможе.
І не читайте про Тернівку на ua.igotoworld.com: “…мандрівників зустрічає величезний блакитний купол Іллінського храму…”
Читайте
Читайте
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА та з відкритих Інтернет-джерел
