На початку січня відома запорізька акторка, режисерка, педагог, художня керівниця Запорізького центру авторської пісні, членкиня Національної спілки театральних діячів України та обласної суспільної організації “Запорізьке театральне товариство” Олена Алексеєва відзначила ювілей. Він став завершальним акордом у низці знаменних дат, до яких пані Олена має безпосередній стосунок:
З цієї нагоди у Запорізькому центрі журналістської солідарності відбулася прес-конференція Олени Алексеєвої. 
Зазначимо, що Театр, Фестиваль і Центр ініційовані, організовані та успішно й безперервно функціонують завдяки енергії, цілеспрямованості та наполегливості пані Олени. І можна без перебільшення сказати, що саме її невтомна праця призвела до того, що Запоріжжя по праву користується славою потужного центру авторської пісні України.
“Така талановита студентка, а все співає та танцює…”
Цікаво, що цей жанр не одразу став сенсом професійного життя пані Олені. У її родині було багато творчих особистостей з багатьма добрими знайомими у культурних колах, тож в дитинстві Олена була оточена мистецтвом, залюбки співала й декламувала. Проте музичну школу закінчила без великого ентузіазму, а отриману в подарунок гітару поклала на шафу й надовго про неї забула. Бо дівчина марила балетом. Танцювала у славетному колективі “Дніпрові зорі” (керівник Михайло Біденко), готуючись до вступу до хореографічного вишу. Та травма перекреслила мрії про славу прими-балерини. Але не про Театр…
На істфаці Запорізького університету Олену цікавила лише археологія, зате можна було поринути у художню самодіяльність. Викладачі лише головами хитали: “Така здібна студентка, а все лише співає і танцює…” Проте ті співи стали приводом для знайомства з майбутнім керівником Клубу співаної поезії “Парус” і метром запорізької авторської пісні Сергієм Кучмою, який на прослуховуванні сказав: “Нормальна дівчина, тільки дайте їй щось випити, аби вона так не дрижала”. А також з лідеркою Клубу самодіяльної пісні Олександрою Кужель, завдяки якій народилася “Байда”…
Феномен Театру поетичної пісні
Авторська пісня захопила Олену. Особливо те її відгалуження, що спонукає небуденно мислити й відчувати. Глибину текстів Олена сприймала як запрошення до їхнього театрального втілення.
Пошуки засобів для реалізації задуманого не лишилися марними: знайомство з відомим бардом Юрієм Лоресом привело Олену до дворічного навчання (1993-1995) у його Майстерні авторської пісні Вищої школи діячів сценічного мистецтва колишнього ГИТИСу.
Сполука авторської пісні і театру, чи, точніше, виявлення/вивільнення драматургії поетично-музичного твору зі застосуванням принципів публічної самотності та діалогу з партнером стали тим нестандартним напрямком жанру, над популяризацією якого Олена невтомно працює. Стрижнем, на який рік за роком нанизувалися нові ідеї: від проведення міжвузівських студентських фестивалів – до авторських вистав, виховання вимогливої публіки (кількарічний проєкт регулярних концертів АП для дітей та батьків “Оселя доброти”), розробки й впровадження навчальних програм “Театр поетичної пісні” та «Пісня, що створена душею», викладання у вишах та позашкільних навчальних закладах…
Створення 1998 року Театру поетичної пісні було одним із феноменальних явищ у мистецькому житті Запоріжжя (власне, таким феноменом Театр залишається досі). З одного боку, – винятковий ентузіазм Олени та її однодумців, без жодної підтримки влади. З іншого – блискавичне завоювання прихильності глядачів та висока оцінка в Професійних театральних колах. Вистави “Постскриптум”, “Тихо музыка играла», «Надежды маленький оркестрик», ”Знаки Зодиака”, «Играем сказку», “Кадиш”, «Циганська муза», «Мріяти, щоб жити», “Актерство, судьбы, лики, маски» – кожна ставала подією.
А ще була безліч концертних програм, гастрольних виступів видатних метрів авторської пісні. І нові завдання.
“Сонячний зайчик” – “свіжа кров” авторської пісні України
“На якомусь етапі ми побачили, що авторська пісня, тобто її творці та виконавці … не молодіють. Треба було щось робити, аби вона не перетворилася на посиденьки, з усієї поваги, дідусів та бабусь”,
– розповідає Олена.
Так Театр поетичної пісні став ініціатором проведення дитячо-юнацького фестивалю-майстерні АП “Сонячний зайчик”. Ідея була підтримана не тільки міським палацом дитячої та юнацької творчості Запорізької міської ради, а й Державним Центром позашкільної освіти МОН України. Завдяки останньому фестиваль набув статус Всеукраїнського, й першого ж разу у 2009 році гідно узяв високу планку.
“Діапазон віку наших учасників великий – від шести до 21 року, проте це не заважає, а навпаки, допомагає створити творчу атмосферу. Ця категорія завжди була обійдена увагою на фестивалях, а ми зробили ставку на індивідуальний підхід та різноманітні майстер-класи, дотичні до авторської пісні і театрального мистецтва”, – каже Олена Алексеєва.
Результатом 15 років невтомної праці став потужний “крововлив” авторській пісні України. Кількість учасників кожного з крайніх фестивалів “Сонячний зайчик” сягала майже 100 осіб. Сам фестиваль, незважаючи на COVID-19 та повномасштабну війну, по факту набув статусу міжнародного. Цієї осені у ньому брали участь юні барди з 15 країн, серед яких були не тільки розкидані світом українці. І якщо минулого року від іноземців на адресу “Сонячного зайчика” здебільшого звучали просто привітання, то у 2023-му юнаки та юнки із Австрії, Німеччини, Канади, Чехії, Польщі, Ізраїлю співали українською, брали активну участь в майстернях та отримали українські дипломи. А наші діти відчули себе частиною світу.
Наймолодший з ювілярів
У 2018 році задля достойного проведення 35-го славетного запорізького фестивалю АП “Байда” виникла необхідність в об’єднанні усіх бардівських сил міста. Як ви думаєте: хто ініціював таке об’єднання?) Так, Олена Алексеєва, яка стала художньою керівницею Запорізького центру авторської пісні. Зрозуміло, що Центр не обмежився опікуванням цією та наступними “Байдами”: його учасники створили й презентували ще кілька знаменних імпрез, присвячених творчості Володимир Висоцького, Юрія Візбора, Булата Окуджави тощо.
З початку повномасштабного вторгнення Запорізький центр авторської пісні й Олена Алексеєва особисто є організаторами благодійної, в тому числі, міжнародної допомоги запорізькому військовому госпіталю.
На підтримку госпіталю відбудеться і ювілейний вечір Олени Алексеєвої за участі творчої інтелігенції Запоріжжя і гостей з Дніпра. Митці чекають на слухачів 21 січня о 15.30 у Просторі подій RESPECT.
Здоров’я, наснаги та наступних успіхів пані Олені Алексеєвій, Театру поетичної пісні, “Сонячному зайчику” та Запорізькому центру авторською пісні!
Ганна ЧУПРИНА, фото зі сторінок Театру поетичної пісні та Запорізького центру авторської пісні
