У травні збірка віршів Олени Ющук була передана у подарунок Посольству України в Чехії. Поетку запорізького походження, яка мешкає нині в Чехії, запросили приїхати до Праги для зустрічі з головою культурного відділу нашого посольства.
Олена Ющук прославляє Україну своєю творчістю в Чехії. Її вірші – це голос жінки, яка тужить за домом, але не ламається. Це пронизливі, сильні та глибокі рядки. Це не просто поезія, це жива, пульсуюча сповідь, у якій відчувається біль, гордість та залізнна віра в перемогу України.
Рядки «Де все: руїна на руїні, але не мертві ми – живі!» та «Не плачте, люди! Все минеться…» – це найкращі ліки від будь-якої тривоги.
Послухати можна цю поезію на сторінці Олени Ющук в YOUTUBE:
А можна й прочитати – текст передали рідні пані Олени.
Любімо, браття, Україну!
І в мир, і нині, в лютий час.
Непереможену, єдину,
Бо проклянуть нащадки нас.
Моліть і Господа за неї!
І не шукайте в чужині
Землі родючої своєї:
Нема її там, в глибині!
Нема небесної блакиті,
Що над ланами тут, у нас.
Немає яблук, що налиті
Висять в садку у літній час.
То рідний край – всьому основа!
Незламна сила повстає!
У рідній хаті – рідна мова!
І правда, й воля – все своє!
Нема ні в кого України!
Дніпра, порогів і Карпат.
Війна… Роз’їхались родини.
Від бомб, сирени і гармат.
Ви не забудьте, я благаю,
Дитячі – перші – дні ясні.
Хатинку мамину у гаю.
Садок вишневий на весні.
Не плачте, люди! Все минеться.
І заговорять навкруги
Дніпро і гори! І здригнеться
Планета вся. А вороги
Пощезнуть всі, як морок вранці.
А Україна розцвіте!
І ми повернемо всіх бранців,
Бо, звісно, діло те святе.
І більш не буде роздоріжжя!
Воєнні стишаться вітри.
І будем славить Запоріжжя,
Донецьк і Харків, Київ, Крим!
Всю нашу рідну Україну!
Таку нескорену, в крові.
Де все: руїна на руїні,
Але не мертві ми – живі!
Народ вернеться звідусюди!
А з ним і воїни – орли!
Щоб всі заплаканії люди
Нарешті всміхнені були!
І щоб вклонились Україні
Безстрашні, вільнії сини!
І мові нашій солов’їній,
Якій нема тепер ціни!
І в лютий час, і в мирну днину,
Коли вставав би чи лягав,
Любімо, браття, Україну!
Благаю, як Тарас благав…
Олена Ющук
