Медичні відходи – це різноманітні залишки діяльності медичних закладів, які можуть нести серйозну загрозу довкіллю та здоров’ю людей.
Як відзначає експертка Ради відновлення Запоріжжя Олександра Савченко, медичні відходи поділяються на кілька категорій залежно від ступеня небезпеки. Найбільшу потенційну небезпеку становлять інфекційні відходи. До них відносять використані перев’язувальні матеріали, рукавички, маски, голки, шприци та інструменти, що контактували з біологічними рідинами. Усе це може стати причиною поширення інфекцій, якщо їх не знезаразити перед утилізацією.
Ці відходи несуть небезпеку і довкіллю. Наприклад, звичайна медична одноразова маска може розкладатися до 450 років, а пластиковий шприц – до 1000 років.
Токсичні відходи, які включають залишки медикаментів, хімічні речовини та дезінфектанти, можуть забруднювати ґрунт, воду і навіть потрапляти у харчовий ланцюг, якщо їх неправильно знищувати.
Ситуація ускладнюється радіоактивними відходами, які утворюються під час медичних або наукових досліджень із використанням радіоізотопів. Їх не можна зберігати або утилізувати разом з іншими типами відходів через високий рівень небезпеки.
Окрему проблему становлять травматично небезпечні відходи, такі як голки, скальпелі чи розбиті ампули.
Найбільш загрозливими залишаються цитотоксичні препарати, що застосовуються в онкології. Вони можуть завдати шкоди навіть у невеликих кількостях, тому потребують спалення в спеціалізованих установах.
Ситуація у Запорізькому регіоні: чи проводиться держнагляд?
У відповіді на запит газети «МИГ» до Департаменту захисту довкілля ЗОДА зокрема зазначено, що норми поводження з медичними відходами передбачені Наказом Міністерства охорони здоров’я № 325 від 9.06 2015 р., а також регулюються Законом України «Про управління відходами». Згідно до ст. 17 цього Закону, суб’єкти господарювання у цій сфері зобов’язані мати ліцензію на здійснення діяльності з управління небезпечними відходами.
Одночасно з цим постановою Кабміну від 05.12.2023 р. №1278 набрали чинності нові ліцензійні умови щодо провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами. Таким чином усі, хто займається такою діяльністю, повинні отримати ліцензії за новими умовами.
На цей час загалом 38 підприємств в Україні отримали відповідні ліцензії, 4 з них – у Запорізькій області. Але наразі провадженням діяльності щодо оброблення медичних відходів на території Запорізькій області займається одне підприємство.
У 2024 році Департаментом проведено відповідний збір інформації та встановлено, що в комунальних закладах та установах охорони здоров’я області запроваджений певний комплекс заходів щодо управління медичними та побутовими відходами. Проте декларацію про відходи подали не усі підприємства – лише 27 з 31.
Також було встановлено факти укладання угод щодо утилізації медичних відходів з суб’єктами, які на отримали ліцензію за новими умовами.
Крім того, у відповіді зазначено, що на території області питання виявлення порушень природоохоронного законодавства в частині управління небезпечними та медичними відходами належить до компетенції Державної екологічної інспекції Південного округу.
Проте, як наголосив представник омбудсмена України у Запорізькій області Михайло Волков, держнагляд представниками Державної екоінспекції практично не здійснюється, тому що останні роки діє мораторій на планові перевірки. Що стосується позапланових, то Міндовкілля, з яким треба узгоджувати будь-який захід контролю, або не дає такого дозволу, або дає з величезною затримкою.
Громадська думка запоріжців та екоактивістів
За результатами дослідження, проведеного громадськими організаціями «Екосенс» та «Флора» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», 99% опитаних мешканців Запорізької області стикаються з різними типами медичних відходів. Найпоширенішими є пакування від ліків (84,7%), медикаменти із закінченим терміном придатності (68,3%) та використані медичні інструменти (53,6%). Проте більшість населення – 85% – продовжують викидати ці небезпечні матеріали у звичайні сміттєві контейнери. Лише 3,6% звертаються до спеціалізованих установ для їх утилізації.
Проблема ще більше ускладнюється через відсутність належної інфраструктури. У регіоні немає спеціалізованих контейнерів для збору медичних відходів від населення, а також бракує сортувальних центрів: 71,4% респондентів зазначили, що відсутність таких контейнерів є головною причиною неправильного поводження з відходами, а 52,2% вказали на брак спеціалізованих центрів утилізації.
Медичні відходи, які викидаються у побутові сміттєві баки, несуть серйозну загрозу для довкілля. Залишки фармацевтичних препаратів, зокрема антибіотиків, гормональних засобів і психотропних препаратів, накопичуються в ґрунті та воді, завдаючи шкоди природним екосистемам. Очистка стічних вод у Запорізькій області не пристосована до видалення цих речовин, що призводить до їх потрапляння у питну воду. Нагадаємо: понад 75% українців отримують питну воду з поверхневих джерел.
Дослідження також показало, що значна частина малих підприємств, таких як стоматологічні клініки, косметологічні кабінети та приватні медичні центри, не мають договорів на утилізацію медичних відходів. Більше того, їх діяльність майже не контролюється. Власники таких підприємств зазначають, що перевірки дотримання екологічних норм проводяться рідко або не проводяться взагалі. Дезінфікуючі розчини часто зливають у каналізацію, а використані медичні інструменти, упаковки та навіть небезпечні хімічні речовини змішуються з побутовим сміттям.
Головне – культура поводження самих містян
Під час повномасштабної війни у регіон почали завозити (у тому числі іноземні гуманітарні місії) велику кількість медикаментів, термін придатності яких часто закінчувався ще до того, як препарати встигали використати. Усі ці медзасоби та пігулки в більшості випадків потрапляли (і потрапляють) на звичайні побутові сміттєзвалища, де вони розкладатимуться десятки років, виділяючи токсичні речовини.
Незважаючи на високу екологічну свідомість населення (90,6% опитуваних вважають утилізацію медичних відходів важливою проблемою), практичне впровадження екологічно безпечних підходів залишається низьким. Загалом 80,9% опитаних розуміють, що неправильне поводження з медичними відходами негативно впливає на довкілля. Проте дослідження виявило протиріччя між рівнем екологічної свідомості та поведінкою населення щодо поводження з медичними відходами: більше половини опитаних не застосовують рекомендації з утилізації медичних відходів, які зазначаються на упаковці; переважна більшість 85% респондентів викидають їх у загальний контейнер. Це пов’язано не лише з відсутністю інфраструктури, але й зі слабкою роз’яснювальною роботою. Близько 59,9% опитаних зазначають, що вони не мають звички сортувати відходи, а 54,4% не звертають уваги на рекомендації щодо утилізації, вказані на упаковці.
Навчання та контроль
За словами експертки Ради відновлення Запоріжжя, результати дослідження лягли в основу рекомендацій, які передбачають створення дієвих механізмів збору медичних відходів як для населення, так і для підприємств. Зокрема, пропонується встановлення спеціальних контейнерів у громадських місцях, посилення контролю за діяльністю підприємств, які займаються утилізацією, та проведення інформаційно-просвітницької кампанії. Вирішення цієї проблеми потребує не лише активності громадськості, але й політичної волі з боку місцевої влади та державних органів.
