Екосистема колишнього Каховського водосховища стає більш різноманітною, – розповів дніпровський еколог Вадим Манюк, який постійно спостерігає за змінами у природі на оголених з шостого червня 2023 року берегах Дніпра.
Еколог каже, екосистема все більше нагадує Великий Луг – місцевість, яка була до будівництва водосховища. Нині там відроджуються плавні, які були затоплені понад 60 років. На колишньому дні водосховища формуються нові луки, з’являються рідкісні рослини, повертаються плазуни та водяні птахи.
За словами Манюка, на місці колишнього водосховища нині ростуть різноманітні трави. Нещодавно, каже, у районі пройшли дощі. Завдяки додатковій волозі на березі проростають нові рослини. “…гірчак займає тут нішу. Тобто природа адаптується. Настав час цвітіння, викидається суцвіття, і, я думаю, буде і насіння також. Це типовий вид у плавнях, дуже характерний”, – сказав фахівець.
Вадим Манюк каже, що переважне місце тут займає очерет. Він виживе на цій території, навіть якщо буде засуха. “Я за очерет найменше переживаю, він висохне останнім. Очерет – дуже живуча рослина. Недаремно він космополіт, по всьому світі поширився. Це вважається ледве не єдиною справжньою космополітною рослиною, яка є на всіх континентах і навіть на островах. Якщо сказати, що таке дніпровські плавні? Це буде очерет і верба”, – розповів еколог.
Чоловік розповідає, у перший рік після підриву ГЕС на березі водосховища був пісок: “Далі були верби, а тут був пляж. Чому так? Тому що це була мілина. Якщо там глибина була 2-3 метри і більше, то ту були глибина десь пів метри. Потім сюди прийшли рослині пісколюбиві, а тепер уже прийшли рослини, які ростуть на луках, тобто тут накопичується гумус поступово. І з часом цей пісок може вкритися уже родючим грунтом”, – каже він.
Серед рослин, які ростуть на березі: перекотиполе, канадська злинка. “Це інвазійний вид, чужинець, яких ми не хочемо впускати, як екологи, в наші екосистеми, але цей процес не зупинити і вона свою роль тут виконує як піонерна рослина: накопичує першу масу, закріплює ґрунт”, – сказав Вадим Манюк.
За його словами, у порівнянні з минулим роком територія дуже змінилася. Зокрема, зʼявилися інші види рослин. “Це хороша, така повноцінна вже болотяно-лучна рослинність. Різні види формують угруповання – це не хаос, це вже закономірність. Ми бачимо гірчак, плакун-траву, осоки, смикавець – це таке хороше угруповання для природного болота. Так само і в лісі ми бачимо, як стабілізувався ґрунт: він вже там не пересихає, немає тріщин, не перегрівається, як було в перший рік, не розсихається. Він уже вкритий шаром опалого листя, під ним — волога, і там є своє вже життя всередині ґрунту. Це вже наземний ґрунт, який формується як родючий. І так – на кожній ділянці,” – каже еколог.
Фото Суспільне та Інеси АТАМАНЧУК
https://www.youtube.com/watch?v=Z2kBNdGfZtg&t=28s
