За повідомленнями насторінці Херсонський Художній Музей, у Києві триваєвиставка «Олексій Шовкуненко. Херсон – Київ» у Нацiональному музеї «Київська картинна галерея»
На відкритті заходу колекціонер Тарас Лагойда подарував Херсонському художньому музею імені Олексія Шовкуненка одну з робіт художника зі своєї колекції, яка після завершення виставки буде передана до музею.
Подарований портрет міг би стати 157-м твором Шовкуненка в музейній колекції… Однак викрадення з музею більше десяти тисяч творів мистецтва, серед яких 147 творів нашого знаменитого земляка, вчергове нагадує про злочин росіян проти української культурної спадщини.
Мова йде про «Портрет скульптора Григорія Самійловича Теннера», написаний Шовкуненком у 1942 році.
У своїх спогадах Шовкуненко перелічує портрети сучасників, які написав в Уфі, серед них згадує і портрети Теннера, два етюди: один – аквареллю, другий – кольоровими олівцями. Оцей – викрадено
В цей час і Теннер, і Шовкуненко перебували в евакуації в Уфі.
Григорій Теннер (1889-1943) – український скульптор і педагог. Народився митець в Аккермані (нині Білгород-Дністровський), навчався в Одеському художньому училищі, потім рік в Академії мистецтв у Петербурзі – але кинув навчання та вступив у королівську Академію в Мюнхені. Жив і працював у Катеринославі (Дніпро) та Одесі (з 1932 року), куди був запрошений в художній інститут керівником скульптурного відділення та викладачем пластичної анатомії.
Учнями Олексія Шовкуненка були батьки запорізького скульптора Владлена Дубініна: його батько, Костянтин Дубінін, живописець, який загинув під Сталінградом у Другій Світовій війні, та мати, яка по поверненні з сином із евакуації вела творчі гуртки для дітей у Будинку піонерів у старій частині Запоріжжя. Владлен Костянтинович навіть мав надію стати учнем Олексія Шовкуненка – після війни майстер викладав у Києві у
Херсонський обласний художній музей завжди відгукувався на пошукову роботу щодо художників історії створення робіт у колекції Запорізького обласного художнього музею. Нас об’єднує багато імен у колекціях, багато подій та місцин, де зустрічалися митці…
1937 року за акварелі із серії «Дніпробуд» здобув золоту медаль на паризькій міжнародній виставці «Мистецтво і техніка в сучасному житті». Тема художників Дніпробуду була однією з важливих досліджень мистецтвозавиці ЗОХМ Ірини Миколаївни Ласки.
У своїх спогадах Шовкуненко перелічує портрети сучасників, які написав в Уфі, серед них згадує і портрети Теннера, два етюди: один – аквареллю, другий – кольоровими олівцями.
У роботах Шовкуненка мистецтвознавці завжди відзначали глибоку індивідуальну характеристику портретованих і віртуозну майстерність виконання. І цитата зі спогадів художника підкреслює його вміння створювати живі та переконливі образи:
«Опалювали тоді не дуже добре, в приміщеннях було холодно, та справа навіть не в тому: всі були немов у поході, готові йти, діяти. На обличчі Г.С. Теннера, опріч усього іншого, відбилися і горе, і недуга: він сильніше за інших переживав окупацію України, його рідної Одеси, хворів від тяжких переживань». Свого часу і постать Шовкуненка зацікавила скульптора Теннера: серед його робіт є бюст Олексія Шовкуненка (1933).
До речі, портрет Теннера, виконаний кольоровими олівцями, був викрадений з музейної колекції окупантами у 2022 році.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих Інтернет-джерел
