Ні, це не 14 жовтня 1943 року. Запоріжжя 14 жовтня 1943 року було звільнене не повністю: без Правого берега, передмістя та без острова Хортиця.
А ось, як події розвивалися далі:
наприкінці жовтня 8-ма гвардійська армія, яка брала участь у штурмі Запоріжжя 14 жовтня, форсувала Дніпро на північ від Дніпрогесу;
у листопаді Дніпро було форсовано на південь від Дніпрогесу;
а Запоріжжя німці, як і раніше, тримали під обстрілом – з Правого берега і з Хортиці.
Правий берег Запоріжжя, його передмістя і острів Хортиця були звільнені буквально напередодні нового, 1944 року. І сталося це після того, як спецназ 6-ї армії завершив роботи з розмінування Дніпрогесу. Це були 18 підривників і водолазів 19-го окремого гвардійського батальйону мінерів, якими командував гвардії капітан Михайло Сошинський. На Дніпрогесі вони з’явилися 26 жовтня 1943 року і перебували там до кінця року. А загальний наступ у районі Запоріжжя розпочався буквально через кілька годин після того, як спецпризначенці доповіли про завершення своєї роботи – 29 грудня.
Ось вам і точний (або історично правильний) день визволення Запоріжжя від фашистів.
Хто б міг подумати тоді, що через десятиліття до міста за дніпровськими порогами знову підійде ворог. І знову це будуть фашисти. Тільки вже російські, діди-прадіди яких напевно служили в частинах, що визволяли Запоріжжя восени-взимку 1943 року…
Запорожців не вдалося фашистам зламати, не вдасться і рашистам.
Слава нації!
*
На знімку: вид на Дніпрогес 9 січня 1944 року. Фото німецького пілота [з альбому Staudamm Saporoshje]
