Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у Запоріжжі проводить ремонтні роботи в місцях тимчасового проживання (МТП) переселенців.
Команда волонтерів обрала три МТП на базі гуртожитків Запорізького національного університету – там замінюють вікна, ремонтують санітарні зони й переоблаштовують приміщення, роблячи їх загальнодоступними.
В одному з гуртожитків ремонт уже закінчили: замінили вікна й балконні двері у спільних кухнях.
– У цьому МТП – блочна система, тобто одна кухня розрахована на декілька кімнат.
Внаслідок одного з прильотів було пошкоджено частину вікон і дверей, тому керівництво не мало змоги заселяти сюди переселенців.
Після ремонту тут стало більше місць для проживання, й сюди продовжують прибувати люди з прифронтових громад, – розповідає менеджерка проєкту Юлія Сучок.
У цей гуртожиток два місяці тому разом із мамою приїхала дев’ятирічна Оля з Гуляйполя (ім’я змінено з міркувань безпеки).
Коли ситуація в місті стала вкрай небезпечною через близькість до фронту, а необхідну допомогу жителям доправляли тільки конвої й поодинокі організації, мама Олі врешті вирішила переїхати до Запоріжжя.
– Виїжджаючи з рідного дому, мама взяла з собою улюблені доньчині іграшки. Коли вони приїхали в запорізьке МТП, Олі привезли маленьке кошеня з Покровська – Тьому.
Попри пережиті жахи війни, мама, яка виховує дівчинку сама, робить все можливе, аби Оля мала щасливе дитинство в безпечному місці, – каже директорка гуманітарного напрямку фонду Анна Борисова.
Зараз мама дівчинки оформлює всі необхідні документи для отримання допомоги і статусу ВПО.
Оля продовжує навчатися онлайн.
За останні два місяці в її житті сталося багато змін (нове місто, новий дім, новий домашній улюбленець), але ці зміни аж ніяк не вплинули на настрій дівчинки.
Вона радо ділиться своїми мріями й залюбки показує свої яскраві, сповнені життям малюнки…
Втім, переважна більшість переселенців живе в гуртожитку з перших місяців повномасштабного вторгнення – як-от пані Олена (ім’я змінено з міркувань безпеки), яка приїхала з міста Пологи Запорізької області.
Жінка до повномасштабного вторгнення працювала бухгалтеркою в місцевому лісомисливському господарстві.
Наприкінці березня 2022 року їй вдалось евакуюватися завдяки незнайомим людям, у яких знайшлося вільне місце в автівці. Згодом із окупації виїхали і її батьки.
Зараз вони разом живуть у відремонтованому МТП.
– З першого дня життя в цьому гуртожитку я почуваюся добре й безпечно.
Працівники закладу до нас гарно ставляться й постійно допомагають.
Звісно, тут не так, як було вдома, але ми відчуваємо підтримку.
Завдяки фонду зараз маємо нові вікна і двері.
Вікна тут були старі, а частина балконних дверей узагалі не відчинялася. Через це в холодну пору було важко обігріти приміщення. Ну а зараз нам затишно, і я вже не хвилююся, що взимку буде холодно, – розповідає жінка.
Олена нещодавно знайшла роботу у Запоріжжі. Вона каже, що до життя в новому місті уже адаптувалася, а головне, за її словами, – це мати комфортні умови в новій домівці й бути разом з рідними.
Проєкт ремонтних робіт в місцях тимчасового проживання переселенців фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» реалізується в населених пунктах Херсонської та Запорізької областей для людей, які постраждали від війни.
Благодійний фонд співпрацює в рамках проєкту з міжнародною гуманітарною організацією CARE.Ukraine за підтримки NACHBAR IN NOT.
Житло для вимушених переселенців, як свідчить опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), проблема номер один.
60 відсотків опитаних переселенців витрачають понад половину доходу своєї сім’ї на оренду житла.
А для 38 відсотків ВПО витрати на житло сягають 70%.
Не у всіх є кошти на оренду, тож безкоштовне комфортне житло дуже допомагає вимушеним переселенцям облаштуватися на новому місці.