Незважаючи на те, що я – виключно осіння людина: народився наприкінці жовтня, серпень для мене був і залишається найулюбленішим місяцем. Місяцем очікувань та надій. І виконання бажань. А ще я його вважаю найсмачнішим місяцем року. І найбільш невловимим: здається, він тільки-но почався, а от його вже немає. Тільки його усмішка залишилася на ранковій, білій, що мрія дитини, хмаринці над близьким горизонтом.
Сьогодні, 1 вересня, я вирішив накрити стіл із того, що залишилося від учорашнього серпня і, відповідно, вчорашнього літа. З того, чим найсмачніший місяць здивував та порадував Запоріжжя та запорожців.
Звичайно ж, на чолі столу у мене виявився кавун – такий, який я побачив на сторінці в соцмережах 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, яка стримує ворога на Запорізькому напрямку (див. фото). Червона м’якоть зрілого-зрілого кавуна і по ній – чорний напис: ЗСУ. Вражає. Дякую, хлопці, що, завдяки вам, вашій мужності, я можу накрити літньо-осінній стіл для скромного сімейного обіду на дві особи. Нашій кішці, яка цього року разом з нами пережила багато потрясінь, теж дістанеться частування і вона, застрибнувши потім на диван і напівпримруживши свої хитрі очі, буде прислухатися до нашої з дружиною негучної застільної розмови.
Розмови за столом на краєчку осені.
Але повернемося до наших кавунів. У Запоріжжі вони дивують ціною. Найнижча, яку я бачив на ринку, – 5 гривень за кілограм червоного серпневого дива, захованого в тонку зелену шкірку (найчастіше – зелено-смугасту). Майже задарма. «Звідки?» – поцікавився я, голосно клацнувши по боці найближчий до мене кавун. «З Гарбузівки», – відповіли мені. Це Січеславщина – край мужніх, нескінченно закоханих у свою малу батьківщину людей.
Звичайно, знайшлося на столі місце для дині. Причому сьогодні я обрав Ефіопку. Це та, яка ребриста та смаку завтрашнього щастя. По 25 гривень за кілограм за неї взяли. Всім відома диня Колгоспниця йде дешевше.
Виноград я традиційно вибирав на ім’я дружини – найдорожчу мені людину. Це сорт Лора, у якого щільна, трохи хрумка м’якоть. Від 30 до 40 гривень просять за нього.
До речі, для своєї Лори, яку я ціную набагато більше, ніж себе, я й застілля вирішив організувати. Захотілося її здивувати. Просто так. І нагадати як би ненароком, що разом ми – з серпня 1986 року: 38 років тому Бог послав нас назустріч один одному і відтоді більше ми не розлучалися.
Груші та яблука я підбирав теж особливі. Груші – Весільні (з рожевою м’якоттю з легкою кислинкою), а яблука – Слава Переможцям. Ціна – 40 та 45 гривень за кілограм, відповідно.
Назву яблук я пропоную зробити першим тостом нашого застілля.
Впевнений, заперечень не буде. Принаймні у нашій сім’ї)
Володимир ШАК
