Цього літа ми ходили по доріжках, засипаних абрикосами – Хортицею. Останню жменьку здичавілих, та солодких дичок зібрала вже на цьому тижні, наприкінці серпня! Незбагненна щедрість природи, яку я намагалася зберегти, хоча б у вигляді варення…
Декілька разів пройшлася по тротуарах, засипаних вишнями. Це було нестерпно. Чом не зібрати?
А коли побачила біля художнього музею щедру грушу, не витримала, зібрала, зварила компот.
І поїхала по сушені абрикоси на Хортицю.
Дякуюючи природі за щедрість, вибачаючись за нашу невдячність.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
