Військовослужбовець із позивним Катана, який воює у 3-й окремій штурмовій бригаді ЗСУ, працював у ІТ-сфері. Військову службу розпочинав на Запорізькому напрямку гранатометником й кулеметником. Згодом став зв’язківцем.
Про свої перші враження від Запоріжжя він розповів Суспільному.
«Коли нас направили на Запорізький напрямок, гранатомета в мене не було, але був кулемет», – згадав боєць.
Причому кулемет російський – «Утьос».
«Зброя – трофейна. Вона у той час переходила від нас до противника, від противника до нас», – додав Катана, який добре пам’ятає перший бій на Запорізькому напрямку: тоді він разом із побратимами потрапив під танковий обстріл.
До 15 військових отримали поранення, більшість із них – легкі. Але один боєць був важким, йому перебило ногу. І Катана разом з іншими хлопцями евакуйовували його.
Здивувала моральна і фізична стійкість пораненого. Він воював з 2014 року, був заряджений і морально, і фізично. «Ми несли його на носилках. Він кричав від болю, час від часу втрачав свідомість. Коли вчергове отямився, одразу спитав, що йому вкололи, й пояснив, що це для того, щоб сказати медикам, аби йому повторно не дали цей препарат. Для мене – це еталон стійкості бійця. Тобто він, перебуваючи в такому стані, все розумів і робив «як по книжці». Це було дуже круто для мене», – поділився думками Катана.
Через зараження крові бійцю ампутували ногу, але він продовжує займатися справою, яку почав до війни, – боксом, зокрема, – навчає охочих, уточнив Катана. Тож для нього побратим став тією людиною, яка весь час його надихає.
*
Фото: Facebook/Назар Тимішак
