Таке питання виникає не перший раз, коли бачиш зрубані великі дерева, які спочатку відсутністю догляду та вчасного кронування доведені до аварійного стану [іноді – й цілком міцні та здорові!], а потім розпинаються на сировину…
Можливо, з тирси хтось потім має користь. Та подвір’я стають голими, а будинки – незахищеними від спеки влітку.
Тож, коли бачиш спроби прикрасити пластиком пеньки, – розумієш, що ця краса не врятує світ.
Хіба що, прикриє чийсь пухкий гаманець.
А сосну поруч ще треба виростити…
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
