Сьогодні, 28 квітня, християни східного обряду святкують Вербну неділю, або Вхід Господній в Єрусалим.
Свято розпочинає Великий Тиждень
Вербна неділя – одне із найбільших та найшанованіших християнських свят. Історія його святкування в християнській традиції розпочалася приблизно в IV столітті, а на наших теренах – з ХІ.
За переказами, саме цього дня Ісус на віслюку в’їхав до Єрусалима. Наближалося юдейське свято Песах, тому до міста прибувало чимало людей. Юдея була тоді однією з провінцій Римської імперії, і її мешканці вірили, що мусить з’явитися Той, хто визволить їх від панування римлян.
І містяни, і прочани радо вітали Ісуса і встилали Йому дорогу пальмовим гіллям. Вони знали, що напередодні Він воскресив мертвого Лазаря, який пролежав у печері аж три дні, – такого дива не творив ніхто й ніколи, тож юдеї вітали Ісуса як свого Царя.
Таким чином, свято символізує, з одного боку, визнання Ісуса Месією (Христом), а з іншого – прообраз входу Сина Людського до Раю.
Багатьма мовами світу ця неділя називається Пальмовою – з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в’їзду Ісуса в Єрусалим. Однак на слов’янських теренах пальми не ростуть, тому люди їх замінили гілочками верби, яка саме о цій порі починає зеленіти і цвісти.
Відповідно, змінилася і назва свята – замість Пальмової неділі стала Вербною.
Традиції та заборони у Вербну неділюПід час Вербної неділі продовжує діяти великий піст.
За народними віруваннями, не можна думати про погане, сваритися, лаятися, прибирати, поратися по господарству чи на городі.
Не рекомендують щось різати, шити, вишивати, прати та прибирати вдома.
Тоді як в цей день варто постити, відвідати церкву, посвятити вербові гілки, а потім можна легко побити близьких і рідних вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
Віднині за тиждень
Буде Великдень!
Чому саме верба?
Верба здавна шанується українцями, оскільки першим сповіщає про прихід весни. Вважають, що вона має цілющі властивості, тому її гілочки зберігають у будинку протягом усього року.
Святити можна будь-яку кількість та будь-яку вербу, але обов’язково живу, не суху. Їх кладуть біля ікон у будинку, а також на посуд, коли тісто на паски піднімається. Шматочки гілочок або котики з освячених гілок люди ховають в одяг як оберіг від зла.
Етнологиня Леся Горошко-Погорецька розповідала Суспільному, що може означати символ верби в народному уявленні.
“Верба – одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте. Недарма існує приказка: “Дівчина, як верба – куди посадиш, там прийметься”. Тобто дівчата, йдучи жити до свекрухи, мали “прижитися”, і тоді все в них буде добре, незалежно від того, хотіла вона того чи ні”, – зазначила вона.
Джерела:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3857618-hristiani-shidnogo-obradu-svatkuut-verbnu-nedilu.htmlhttps://zahid.espreso.tv/suspilstvo-khristiyani-skhidnogo-obryadu-svyatkuyut-verbnu-nedilyu-zvichai-ta-traditsii-svyata
