Під час звичайного чергового виїзду службовий автомобіль працівників поліції потрапляє під обстріл. Один зі снарядів РСЗВ влучає в будинок, розташований неподалік.
Здіймається стовп вогню й диму – і вмить уламки розлітаються довкола. А поряд – люди, які прибирали подвір’я, поралися на присадибних ділянках, садили городину… Цей кількахвилинний відрізок життя під обстрілом для місцевих мешканців і поліцейських – звична ситуація, яка однак може коштувати не тільки здоров’я, але й життя.
Знелюднілі вулиці, розбиті російськими снарядами будинки, згорілі автівки, знищені магазини, лікарня та заклади освіти – таким зараз виглядає колись сповнене життя та подій Гуляйполе. Лише патріотичні надписи на стінах будівель про вдячність захисникам за невтомну боротьбу з російською агресією свідчать про те, що народ не здався і чекає на перемогу.
З 15-тисячного населення у Гуляйполі нині лишається менше тисячі людей. З настанням теплих весняних днів до міста повертаються гуляйпільчани-переселенці – щоб посадити городи. Навіть щоденні російські атаки їх не лякають.
Про ситуацію в місті розповідає начальник місцевої поліції Олександр Гордієнко: «Обстріли противник веде хаотично. Як правило, починають гатити близько 5-ї ранку і до обіду, потім накривають вже ввечері. Працює і ствольна артилерія, і РСЗВ. Наприклад, залишки снарядів «градів» розкидані майже на кожній вулиці. Останнім часом почастішали удари КАБами. Дрони долітають у будь-який куток міста, влучають без розбору по автівках силовиків та звичайних цивільних. Страждають люди, бувають поранені. На цьому тижні наші хлопці надавали невідкладну домедичну допомогу чоловікові, який стікав кров’ю. На момент обстрілу він саме саджав город».
Щоб показати, в яких умовах зараз живе місто, вирушаємо у центр, потім – у район, де нещодавно було зруйновано з десяток людських осель. Вулиці пусті, подекуди виходять люди – по воду. Хтось їде велосипедом, щоб у разі обстрілу можна було швидше втекти та сховатись від вибухів.
«Зараз ми перебуваємо на вулиці, яка по декілька разів на день потрапляє під ворожі обстріли. Не можу сказати, що люди звикли. Але все ж виходять на вулиці, навіть садять городину, за що буває і платяться здоров’ям чи навіть життям», – розповідає оперуповноважений Владислав Бодня.
Поки екіпаж рухається вулицею приватного сектору, і поліцейський показує місця «свіжих» прильотів, починається обстріл. Одночасно по обидва боки вулиці лягають два снаряди, за кілька секунд – недалеко ще декілька. Реакція поліцейського миттєва: «Усі ховайтесь (випадковим перехожим)! Буде ще!» Він швидко тисне на газ, щоб не наражати на небезпеку пасажирів у бусі. Один із вибухів вдалося зняти на камеру. Приблизно в 20 метрах від проїжджої частини снаряд влучив прямісінько у житловий будинок. Чиєсь житло знищено…
Загалом, за словами керівника поліції міста Олександра Гордієнка, російськими снарядами знищено близько 90% місцевої інфраструктури, у переважній більшості – це будинки мирного населення. Однак жителі міста не втрачають надії на те, що зможуть відбудувати все зруйноване.
Понад усе мріють про перемогу і життя в мирі і спокої. Джерело: «Поліція Запорізької області».
