Державний герб УНР поряд із прапором і гімном був одним з трьох символів держави. До його створення має пряме відношення Василь Кричевський – художник, архітектор, графік, якого ще називають творцем нового українського стилю в архітектурі Українського архітектурного модерну. Про його художню спадщину, внесок в українське візуальне мистецтво і місце в історії української культури Ігор Стамбол поговорив із співробітником Центру краєзнавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, кандидатом філософських наук Олександром Савчуком.
“Судячи з того, що я бачу на презентаціях, заходах, у спілкуванні, за останні десять років набагато більше людей дізналися про нього. Хтось знає Кричевського як про творця гербу УНР, хтось як про автора будинку Полтавського земства і одного з батьків нового архітектурного стилю. Але є і негативні ситуації, коли прізвище Василя Григоровича плутають з іншими митцями і діячами‘, – відмітив гість.
Поверненню імені Кричевського багато в чому сприяв минулий рік, коли митцю виповнилось 150 років. З цього приводу у Києві відбулось багато різних заходів, виставок. Багато музеїв згадали, що в їхніх фондах є твори Кричевського.
Загалом, якщо казати про художню спадщину митця, то вона досить велика, і розкидана по різних музеях і колекціях.
“Спадщина різномасштабна: від екслібрисів до будівлі Полтавського земства. Василь Кричевський – чудовий аквареліст, – говорить Олександр Савчук. – Не можна виділити основну діяльність. Він каидається, як молодик, на кожну нову можливіть, кожен новий вид мистецтва”.
Кричевський працював як кінохудожник. Вісім років віддав цій галузі. Віе займався розкадровкой, сценографією, одягом. Наприклад, дуже виразно це було у стрічках «Тарас Шевченко», «Назар Стодоля».
“Архітектура – це й ідеологія, й формулювання ідентичності, – говорить видавець та науковець. – Одна з головних задач, які вирішував Кричевський, – це ідентифікація українського візуального мистецтва. Шлях бере з народного мистецтва і подає у тій модерній стилістиці, яка стає зрозумілій світу. В цьому Кричевський неперевершений. Важко назвати іншого українського митця, який так тонко відчував українське і міг його подати мовою, зрозумілою поза меж України”.
Що стосується роботи над гербом Української народної республіки, то для Кричевського це було піком визнання. У нього був свій підхід і своє бачення і пластика. Будь-який дизайнер мріє про те, щоб до нього звернувся керівник держави з проханням візуалізувати так звані інсигнії. Це були і шаблони дипломатичних документів, і марки, і копійки.
Йдеться про близько ста позицій. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, одна з найбільших колекцій робіт Василя Кричевського зберігається в Українському музеї Нью-Йорка. Унікальну збірку його картин можна побачити в Музеї української діаспори в Києві. У 2003 році онука Оксана де Лінде передала близько 300 робіт Кричевського в дарунок музеям Харкова, Полтави, Лебедина, Києва. В Опішні на Полтавщині створено Музей мистецької династії Кричевських.
Василь – патріарх великої мистецької родини. Художниками були його брат Федір, обоє синів Василь та Микола, дочка Галина Кричевська-Лінде, внучка Катерина Кричевська-Росандич. І сьогодні займаються творчістю внучка Оксана Лінде де Очоа, внук Василь Лінде-Кричевський, правнучка Бланка Мирослава Лінде-Дункан.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами зустрічі на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/tvorets-ukrayinskogo-modernu-i-derzhavnogo-gerba-vasyl-krychevskyj
Відео: https://youtu.be/SRVOQLRSYiU
Фото авторки
