Незважаючи на виклики війни і складні умови у прифронтовому Запоріжжі, місцева молодь активно долучається до створення креативних проєктів щодо відновлення нашого міста і країни від наслідків повномасштабного вторгнення рф.
Нещодавно у Центрі журналістської солідарності голова школи робототехніки «Вперед у майбутнє» Денис Кабаненко зі своїми учнями презентували одразу декілька проєктів, які вже в середині листопада планують представити на міжнародній виставці в Польщі.Довідка.ГО «Школа робототехніки «Вперед у майбутнє» була створена 2018 року з метою навчання дітей віком 7-16+ сучасним інженерним технологіями; розвитку творчого потенціалу; популяризації робототехніки й засобів автоматизації. У закладі поєднуються теоретичні знання з практичними навичками.
З 2018 р. за участю учнів та викладачів школи було виграно та реалізовано більше десяти грантових проєктів із залученням українського і міжнародного фінансування.
Учні неодноразово займали призові місця на змаганнях з робототехніки, організованими Запорізьким центром «Грані», Комунарським центром розвитку дітей та молоді, в тому числі змаганнях всеукраїнського формату. Приймали участь у виставкових заходах, фестивалях, інвестиційних конкурсах тощо.
Після повномасштабного вторгнення школа тимчасово призупинила навчання, але згодом поновила. Наразі проводяться періодичні заняття з учнями та триває проєктна робота за різними напрямками.
Зокрема у жовтні цього року завдяки грантовій можливості Європейського Союзу у рамках ініціативи «Meet and Code» (тиждень кодування для популяризації цифрових навичок) школа провела освітній міні-курс на тему «Програмування робототехніки» у партнерстві з Національним Університетом «Запорізька Політехніка» та Запорізькою гімназією № 5. Під час занять діти на практиці вчилися програмувати польотні завдання для квадрокоптерів.
Проєкт захисту: робот-розмінувальник
Як розповів Денис Кабаненко, ще у березні минулого року, майже відразу після початку повномасштабної війни, до нього звернулися представники ДСНС Запоріжжя з пропозицією розробки робота-розмінувальника, головне завдання якого – здійснювати обстеження території, виявляти вибухонебезпечні предмети та переносити їх для дистанційного підриву або вивозу до безпечної зони.
– Наша команда інженерів, викладачів і навіть учнів (які допомагали паяти акумулятори) провели збірку декількох моделей, поки вийшли на діючий прототип, – каже голова школи. – Це було непросто. Тому ми дуже вдячні всім, хто нам допомагав – як запчастинами, так і фінансово. Особлива вдячність волонтерці Христині Сапожніковій. Зібрані нею кошти дозволили завершити чергову тестову модель і перейти на запуск першої серії роботів.
Перша серійна модель робота-розмінувальника 24 жовтня вже передана до відділу вибухотехнічної служби Головного управління Національної поліції в Херсонській області – завдяки фінансовій підтримці херсонської волонтерської організації «А що зробив ти?».
На стадії збірки – модель для передачі до ДСНС Запоріжжя.
Під час презентації можна було побачити, як саме працює діюча модель залізного розмінувальника: оператор на відстані керує роботом, який у потрібному місці зупиняється, захоплює «рукою» умовний вибухонебезпечний предмет і відвозить його на задану точку.
– Фахівці стверджують, що Україна зараз – одна з найбільш замінованих країн світу, і ця проблема – на десятиліття, – зазначає Денис Кабаненко. – Тож розмінування нашої території наразі пріоритетне завдання. Це актуально як при проведенні наступальних дій ЗСУ, так і для відновлення визволених від ворога територій. Бо росіяни під час відступу мінують усе – домівки, поля, школи, комунікації, критичну інфраструктуру. А застосування роботів прискорює процес розмінування і, головне, убезпечує роботу саперів.
Запорізькі розробники отримали схвальну оцінку свого робота від Міноборони України (але поки що без фінансової підтримки). Так, цей робот поступається світовим аналогам за комплектацією обладнання. Проте його ціна в десять разів менша за них. А комплектацію вразі потреби можна вдосконалити – були б гроші. На жаль, саме фінанси – поки що найбільш вразлива складова всього проєкту.
Проєкт енергетичної безпеки та розвитку зеленої енергетики
Суть цього креативного проєкту – встановлення сонячних панелей на стіні греблі Дніпровської гідроелектростанції. Представила його наймолодша керівниця молодіжної команди школи Олександра Маслєннікова. Довідка. Олександрі Маслєнніковій 14-ть. У школі «Вперед у майбутнє» вона навчається вже більше трьох років.
– Відвели на заняття випадково, – розповідає мама Олександри, Вікторія. –Вирішили – нехай спробує, для загального розвитку. Але Саша захопилася всерйоз. Вона взагалі за складом розуму виявилася “технарем”…
Треба зазначити, що і батьки, і старша сестра Олександри – професійні медики, лікарі. Про таке ж майбутнє мріяли і для молодшої доньки. Але у неї інші плани:
– Я себе бачу в інженерії, мені дуже подобається щось вигадувати, робити своїми руками. Взагалі за автоматикою і роботами – майбутнє…
У Саші вже є і перші успіхи. Ще 2021 року її проєкт (програмне забезпечення для міні-робота) став переможцем у всеукраїнському конкурсі з робототехніки.
За словами Олександри Маслєннікової, їх команду надихнув приклад встановлення сонячних панелей на бетонній дамбі у Швейцарії. Там, високо в Альпах на стінці греблі встановили 4872 сонячні панелі, площею 10000 м2, що генерують 3,3 ГВт годин на рік енергії. Виникла ідея, а чому б не спробувати подібну сонячну електростанцію збудувати на дамбі ДніпроГЕСу?
Учні провели попередні дослідження і виявили, що на греблі ДніпроГЕСу та дахах машинних залів з гідротурбінами можна встановити в декілька разів більше сонячних панелей – біля 24 500 штук, площею до 40 000 м2 з можливою генерацією близько 9,5 ГВт-годин на рік зеленої електроенергії.
– Цей проєкт також може бути великим освітнім і екологічним проєктом та другим прикладом, після Швейцарії, такої гібридної зеленої енергетики в світі, – каже голова школи. – Але потрібна підтримка.
Будівництво культурно-туристичного центру на пл. Запорізькій
Автори пропонують збудувати на площі Запорізькій (на місці знесеного пам’ятника Леніну) 8-поверхову будівлю з оглядовим майданчиком, інтерактивним зовнішнім освітленням тощо. Та розмістити у цьому центрі майстерні, студії, хаби для митців зі сфери культурних індустрій та розвитку дітей. Родзинка проєкту – розташований на фасаді найбільший у Європі годинник «Єднання» діаметром 12 м.
Проект «Відновлення вітряного млина німців-менонітів 1888 р.»
– Повітряний млин – це невід’ємна складова процесу переробки зерна, а отже культури буття працьовитого українського народу. Забутий символ України,
– каже Денис Кабаненко. – І цей наш проєкт відновлення вітряного млина, який розташований на території області (наразі ця територія тимчасово окупована, але неодмінно буде звільнена від ворога!), вже отримав дві грантові відзнаки від ЄС.
Голова школи «Вперед у майбутнє» також зазначив, що усі представлені та інші проєкти, над якими працюють викладачі та учні закладу, мають велике освітнє та культурне значення, і важливі у справі відновлення України.
Світлана ШКАРУПА,
Фото авторки, Сергія Біжка та з відкритих джерел
