Скромне, яке не на кожній карті знайдеш, село П’ятихаки сьогодні на слуху у всіх: після того, як в літку бійці Сил оборони вибили з нього ворога, рашисти, захлинаючись від злості, продовжують обстрілювати його. Але, як би там не було, П’ятихатки повернулися до України.
П’ятихатки – це ми з вами.
Командир відділення одного із підрозділів 118-ї окремої механізованої бригади, старший солдат Роман із позивним Хам, під лютим обстрілом ворога першим завів свою штурмову групу у П’ятихатки, виконав завдання і вийшов без втрат.
Як розповів Роман, якого цитують його побратими, «найважче було приймати рішення, бо всі дивляться на те чекають якихось дій, а в тебе досвіду як і у них: перший штурм, перший бій і незнання, що тебе чекає попереду. Але коли є розуміння, що ніхто за нас цю війну не виграє, то береш себе в руки і мотивуєш побратимів віком від 21 до 57 років. Вперед! Вперед! І ці дядьки йдуть поряд з тобою на штурм і ніхто не жаліється. Хоч це дійсно важко і не тільки фізично. Це просто шалена мотивація для мене і віра в нашу непереможну націю».
А ще для Романа вагомою мотивацією є його донечки Владислава та Златослава. Вочевидь, розуміючи це, вони й приміряли нещодавно «піксель», аби підбадьорити батька, який лікується після отримання чергової контузії.
Роман, додала служба зв’язків з громадськістю 118-ї окремої механізованої бригади, з перших днів широкомасштабного вторгнення чітко усвідомлював, що його місце – на фронті. Тому й прагне якнайшвидше відновитися і повернутися до побратимів.
*
На фото: Роман та його доньки
Фото: 118 окрема механізована бригада