Багато українців уже майже два роки залишаються в окупації. Серед них багато літніх людей. Вони не хочуть залишати свої домівки й кидати все, що наживали впродовж життя. Адже починати все з нуля вже не дозволяє вік.
Одним з таких українців був 68-річний Григорій Володимирович, мешканець села Очеретувате Токмацької міської громади Запорізької області. Він жив у окупації ще з перших днів повномасштабного вторгнення. Виїжджати одразу навіть і не думав. Планував залишатися вдома. Але застарілі травми колін, які він отримав внаслідок важкої фізичної праці, турбували ще більше.
Зв’язатися із рідними, які перебували на підконтрольній Україні території, спочатку було складно, а потім стало й зовсім неможливо – чоловік загубив телефон. Востаннє він спілкувався із близькими 5 квітня 2023 року.
Майже пів року не було можливості подзвонити кому-небудь з рідних та повідомити, що з ним все гаразд. Чим далі, тим нестерпнішим ставало життя в окупованому селі та й отримати кваліфіковану медичну допомогу було неможливо.
У жовтні 2023 року Григорій Володимирович наважився виїхати до Запоріжжя. Завдяки водієві, який його вивозив, вдалося повідомити рідних про евакуацію. Поїздка виявилася складною та довгою, адже єдиний спосіб потрапити до Запоріжжя — через пункт пропуску, що розташований на межі Сумської та Бєлгородської областей.
Щойно чоловік опинився у місті Запоріжжя, його рідні зателефонували на гарячу лінію Гуманітарна місія «Проліска», що працює за підтримки UNHCR Ukraine — Aгентство ООН у справах біженців в Україні, з проханням допомогти. Консультант із соціального супроводу гуманітарного центру Проліска — Запоріжжя одразу ж відправився до Григорія Володимировича й надав супровід до лікарні. Також 68-річному чоловіку була надана допомога в оформленні статусу і виплат ВПО та оформленні банківської карти.
Було помітно, що з кожним кроком Григорій Володимирович відчуває себе впевненіше, адже тепер поряд з ним люди, які турбуються про нього. Тепер чоловік налаштований зайнятися своїм здоров’ям та пройти повне медичне обстеження. А працівники «Проліска-Запоріжжя» продовжують допомагати Григорію Володимировичу.
Джерело та ілюстрація: «Проліска-Запоріжжя»