Ще восени минулого року Запорізька обласна адміністрація вперше розглянула питання фіксації та відшкодування збитків, причинених аграрного сектору області внаслідок бойових дій. Правовою основою цього стала постанова Кабміну №326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації». Затверджена урядом методика визначає процедуру, згідно з якою фермери отримають можливість зафіксувати збитки, а також пов’язану з ними упущену вигоду.
Але, як зазначив начальник управління розвитку рослинництва та сільської місцевості Департаменту агропромислового розвитку ЗОВА Олександр Ясинецький, проблемність реалізації процедури у Запорізькій області полягає в ускладненому або неможливому доступі до земельного фонду. Згідно з порядком, визначеним КМУ, для фіксації збитків необхідно провести аналітичну оцінку шкоди та втрат, що наразі неможливо з безпекових причин на територіях, на яких ведуться бойові дії (тривають обстріли ворога), або тимчасово окупованих рф.
Незважаючи на це, обласною владою було створено спеціальну комісію з визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду Запорізької області внаслідок збройної агресії російської федерації. Тому там, де є можливість, необхідно оперативно фіксувати збитки та втрати, аби мати готові документи для притягнення держави-окупанта до відповідальності.
Тож як запорізьким аграріям вирішити питання оцінки збитків та отримати відшкодування за активи, втрачені внаслідок агресії рф? Про це «МИГу» розповів Олександр Ясинецький.
Про порядок та терміни компенсації за нанесену майнову шкоду
та шкоду земельним ресурсам
Правові та організаційні засади надання компенсації за нанесену майнову шкоду суб’єктам господарювання та шкоду земельним ресурсам внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, земельних ресурсів пошкоджених та знищених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, визначаються тільки Законом України.
Порядок надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.
На цей час відповідні нормативно-правові акти Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не прийняті. Але затверджено декілька наступних документів.
1.Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф (постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326).
Цією постановою визначено перелік із 22 видів втрат, до яких, серед іншого, входять економічні втрати підприємств внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, втрати фінансових активів, а також упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Відповідальними за проведення аналітичної і стандартизованої оцінки та визначення шкоди і збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф, є місцеві державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації), виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад.
2.Визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією рф, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності здійснюється відповідно до Методики затвердженої сумісним наказом Міністерства економіки України та Фондом державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 р. за № 1522/38858.
Відповідна Методика є обов’язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов’язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності.
3. Визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, здійснюється відповідно до Методики, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2022 р. за № 586/37922.
Інформаційною базою для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації є акти обстеження земельних ділянок, акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій, проектно-кошторисна документація, відомості Державного земельного кадастру, документація із землеустрою, дані дистанційного зондування Землі та інші документально підтверджені відомості.
Власники землі та землекористувачі, підприємства, установи та організації, земельним ділянкам яких були завдані шкода та збитки внаслідок збройної агресії рф, інформують обласні державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації) про розмір завданої шкоди та збитків після їх визначення.
Власники землі та землекористувачі розмір завданої шкоди та збитків визначатимуть після деокупації.
Орієнтовний алгоритм дій: як оцінити збитки та отримати відшкодування за активи, втрачені внаслідок агресії рф?
Сьогодні в правовому полі України зароджуються нові механізми для фіксування та доведення майнових втрат, які понесли бізнеси від агресії рф.
Загалом алгоритм дій підприємства/бізнесу, що зазнали майнових втрат, можна поділити на такі етапи:
• інвентаризація активів;
• оцінка розміру шкоди;
• збір доказової бази;
• відшкодування.
Як відбувається інвентаризація активів?
На початковому етапі при оцінюванні збитків підприємству потрібно провести інвентаризацію активів.
Для оцінки збитків бізнес має провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку, та показати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного до звітного періоду.
Що для цього потрібно?
Керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації та створює інвентаризаційну комісію. До неї входять:
• апарат управління підприємства;
• бухгалтерська служба (представники аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, компанії, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах);
• працівники підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти тощо).
Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. По факту проведення інвентаризації складається інвентаризаційний акт.
У Порядку № 326 визначено перелік із 22 видів втрат, до яких, серед іншого, входять економічні втрати підприємств внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, втрати фінансових активів, а також упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Як провести оцінювання розміру шкоди?
Розмір матеріальних збитків можна оцінити шляхом проведення незалежної оцінки. Дані, які потрібні для оцінки:
• матеріали інвентаризації;
• документи з бухгалтерського обліку;
• фінансова звітність;
• матеріали аудиту та інше.
Підприємство, яке зазнало збитків, може самостійно звертатися до експертів державних спеціалізованих установ та укласти договір з експертом. У такому випадку буде проведено експертне дослідження.
Різниця між висновком експерта й висновком експертного дослідження полягає в тому, що в другому випадку експерт не попереджається про кримінальну відповідальність, а висновок експертного дослідження оцінюється судом разом з іншими доказами у справі.
За результатами оцінки майна складається звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами та скріплюється підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності.
Ви можете замовити проведення незалежної оцінки або експертного дослідження чи судової експертизи.
Як зібрати доказову базу?
У кожному конкретному випадку рішення про те, як зафіксувати шкоду (збитки), має прийматись індивідуально. Серед загальних способів фіксації шкоди (збитків), завданої країною-агресором, можна виділити такі:
• звернення до Національної поліції (порушення кримінального провадження та фіксація факту знищення або пошкодження майна);
• звернення до ДСНС (фіксація пожежі або руйнації);
• самостійна фіксація (фото/відео зйомка, показання очевидців, свідків);
• складання актів про пошкодження із залученням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
• оформлення внутрішніх наказів підприємства (списання активів, часткове зупинення діяльності підприємства тощо);
• проведення експертизи та оцінки пошкодженого майна;
• фіксація пошкодження нерухомого майна на порталі «Дія»;
• фіксація на ресурсі Офісу Генерального прокурора;
• фіксація на державному сайті, створеному за підтримки Президента Україні, Мін’юсту, Офісу Генпрокурора, інших організацій для документування воєнних злочинів.
Варто пам’ятати, що збір доказової бази – важливий етап, адже в суді діє принцип змагальності сторін: кожна сторона повинна довести ті факти, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Як і коли можна буде отримати відшкодування?
Теоретично існують два шляхи відшкодування шкоди:
• за рішенням органів судової влади України;
• за рішенням міжнародних судових органів.
Зупинимося більш докладно на зверненні до українських судів, адже саме цей спосіб є простим і доступним кожному бізнесу. В судах України російська федерація не може виступати відповідачем. Проте 14 квітня 2022 року Верховний Суд висловив позицію, що такі справи можуть розглядатися в українських судах незалежно від того, чи є представники рф на судовому засіданні. Отже, наразі можна використовувати весь обсяг доказової бази та українське законодавство для встановлення як мінімум фактів завдання шкоди та упущеної вигоди.
У зв’язку з відсутністю посольства рф в Україні та розриву дипломатичних відносин виникає питання, як виконуватимуть такі рішення суду. Однозначної відповіді на нього юридична спільнота ще не має. Проте поза всяким сумнівом звертатися до українських судів потрібно, щоб надійніше фіксувати заподіяну шкоду.
Сьогодні Україна вживає дипломатичних заходів для розробки дієвого механізму відшкодування збитків. На думку експертів, вони є достатньо перспективними:
• Україна в особі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України (такий фонд створено, і вже діє офіційний рахунок, відкритий у НБУ, отримувач – Міністерство інфраструктури України);
• країна-агресор (шляхом продажу заарештованих російських активів по всьому світові та акумуляції їх у Фонді відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України);
• цільові фонди, у які кошти переказуватимуться конкретними країнами та міжнародними державними організаціями: МВФ, Світовим банком, ЄБРР.
Отримання реального відшкодування може затягнутися на роки. Проте ми все одно віримо в перемогу та швидке відновлення всіх активів, які втратив український бізнес.
Підготувала Світлана ШКАРУПА,
фото з архіву “МИГу” та відкритих джерел
*Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
