До відкриття виставки «Моя українська весна» у Галереї юних при Запорізькій художній школі Андрій Соколенко підготував промову, та вирішив зберегти її для публікації.
“Вітаю зі святом! Так, це навпрочуд гарне свято не лише для учнів, викладачів школи, глядачів, але й особисто для мене, ровесника школи, випускника 1975 року.
Московити нам заздрять, пишучи на парканах: “Кто разрешил вам так жить красиво?”
Одного художника, вибачте, прізвище забув, кореспондентка із радіо запитала: “Що таке мистецтво?” Той. після невеликої паузи, відповідав: “Сучасне – не сучасне, красиве – не красиве” – ось критерії мистецтва. … І мені імпонує така відповідь. Ще додаю: “Гармонійно – негармонійно”.
Запрошуючи на 50-річчя заснування художнього музею, директорка Інга Янкович сказала мені, що буде то-то, то-то, а в загальному, – буде красиво.
Мій тато, художник, був нагороджений орденом «За красу рідного міста». Вважаю цю нагороду однією з головних у нашому Запоріжжі.
Вітаючи всіх з нагоди 51-ї річниці заснування художнього музею, я зокрема зауважив – художній музей виховує образне та критичне мислення, яких, на превеликий жаль, не вистачає сьогодні багатьом українцям.
Та ще – так склалося, що в Запоріжжі великий прошарок технічної інтелігенції, а мізерна – творчої.
Тому вам, молодому поколінню, бажаю творити тільки красиве.
Зараз ви навчаєтесь, всотуйте в себе, як губки все, що вам кажуть, показують, не соромтесь розпитувати, задавайте питання. У вас гарні викладачі, вони з любов’ю навчають фахових дисциплін, передають свої знання, досвід. Головне особисте побажання, щоб ваші вчителі навчили вас головнішому – бути особистостями, самодостатніми людьми, думать критично, не підпадати не під чий вплив, ніяких гуру.
Прочитав у спецвипуску газети «МИГ» статтю пані Катерини Немири про скульптуру «Берегиня». Пані Катерина, художниця зі Львова, випускниця 1975 року Інституту прикладних та декоративних мистецтв, [зараз Академія мистецтв] за фахом «Художня кераміка».Того року я встиг побачити дипломні роботи пані Катерини та її чоловіка Володимира на захисті дипломних проектів! Вдячний і за це своєму татові, який повіз мене на навчання до Львова. Допомагаючи йому робити художні литі вітражі для Палацу культури «Титан», я захопився магією художнього скла і хотів вчитися тільки на цьому відділенні, а воно було лише у Львові. І моєю випускною роботою по закінченню художньої школи, був вітраж «Господарка ланів».
Тож, мене втішила стаття львівської мистикині та її привітання запорізькій художній школі, учням та викладачам, підтримка їхньої творчої роботи.
Підростає таке гарне покоління…
Творчих успіхів вам, завжди бути збалансованими, жити у красі!
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
На фото – авторка із членами Спілки художників України Олександром Жолудем та Андрієм Соколенком у день відкриття виставки 5 травня 2023 року
