Виборча президентська кампанія у розпалі. Кандидати засипають виборців планами та обіцянками в таких кількостях, що розібратися в усьому цьому непросто.*
Для якісного вибору надзвичайно допомагає чесна та грунтовна полеміка між тими, хто змагається за президентську посаду. Власне, в Україні дискусій ніби й не бракує. Однак дуже часто вони нагадують сварки, або “теплу ванну” для якогось з кандидатів з мінімумом гострих запитань. Чи навпаки – когось модератор ставить у складніше становище, або ж небажаного кандидата просто не запрошують.
Зазвичай так відбувається на приватних телеканалах, власники яких мають свої політичні вподобання або потреби. Тим ціннішими є Національні дебати, що традиційно проходять перед виборами на UA:Суспільне.
Їхня мета однозначна: надати виборцю максимально об’єктивну інформацію про погляди кандидатів та їхні наміри, при цьому поставити всіх у рівні умови.
Як організовують Національні дебати
Національні дебати традиційно відбуваються і перед першим, і перед можливим другим туром виборів.
Причому дебати між двома кандидатами, які вийшли до фіналу перегонів, регламентуються Законом “Про вибори Президента України” і призначаються Центральною виборчою комісією.
У відповідному положенні ЦВК прописує всі деталі, які стосуються теледебатів. Зокрема, особисту участь кандидатів, граничний термін прибуття їх до будівлі НТКУ перед ефіром, черговість виступів, тривалість вступного слова, запитань-відповідей, завершального виступу, реплік між кандидатами тощо.
Зрозуміло, що дебати відбуваються в прямому ефірі. Згідно з регламентом, ведучі “не повинні виявляти упередженість та надавати перевагу одному з кандидатів, а також припускатися висловлювань, що можуть бути сприйняті як агітаційні, коментувати або оцінювати висловлювання кандидатів”.
За подібним принципом відбуваються ток-шоу і перед першим туром президентських виборів. Закон не зобов’язує їх проводити, однак UA:Суспільне традиційно організовує дискусію за кошти донорів. Цього року політичне шоу матиме назву «Зворотний відлік».
Дискусії розбиваються на блоки. «Зворотний відлік» стосуватиметься питань зовнішньої політики, національної безпеки та законодавчих ініціатив.
У кожному з блоків кандидати в президенти відповідатимуть на запитання ведучих, аудиторії та інших кандидатів-учасників програми, отримавши однакову кількість часу на відповіді.
“Історії успіху”: як дебати допомагали Кучмі та Ющенку
Передвиборчі теледебати на головному каналі країни вже мають тривалу історію– в тому числі “історії успіху” як докази їхньої впливовості.
В українській політичній традиції президентські дебати було започатковано ще 1994 року, коли перед другим туром виборів у прямому ефірі телеканалу УТ-1 відбулася дискусія між Леонідом Кучмою та Леонідом Кравчуком. Вважається, що саме Кучма краще підготувався до тих дебатів, і це суттєво посприяло його перемозі на виборах. За даними соціологів, вирішальні голоси дали Кучмі виборці, які визначилися саме в останній тиждень перед голосуванням– в тому числі й завдяки теледебатам на УТ-1.
Однак уже 1999 року чинний президент Леонід Кучма відмовився дебатувати зі своїм суперником, комуністом Петром Симоненком. Очевидно, що Кучма зробив це, відчуваючи власну непопулярність та вразливіть і пам’ятаючи роль дебатів 1994 року. Що, власне, також є опосередкованим визнанням їхнього впливу.
На виборах 2004 року теледебати між кандидатами на пост президента відбулися на Першому національному (УТ-1) і перед першим, і перед другим турами.
Теледуель між Віктором Януковичем та Віктором Ющенком 16 листопада 2004 року також була непересічною. Полеміка в прямому ефірі між кандидатами на найвищу посаду відбувалася на драматичному тлі тих виборів та їх сприйняття як роздоріжжя між Заходом і Росією. По-суті, тоді вибори вперше стали гострим протистоянням двох векторів розвитку країни–проросійського та проєвропейського. До того ж, відбувалися в умовах фактичної відсутності можливостей опозиційного кандидата щодо доступу до ЗМІ.
Деякі політологи після дебатів припускали, що вони додали ВікторуЮщенкудо 5% у результаті другого туру та сприяли його фактичній перемозі.
Це також пояснює, чому Віктор Янукович відмовився від Національних дебатів з Юлією Тимошенко перед другим туром виборів 2010 року – точно як Леонід Кучма відмовився від дебатів із Петром Симоненком 1999-го.
Національні дебати 2014 року також мали свою особливість– вони відбулися лише перед першим туром (в якому Петро Порошенко набрав 54% голосів, завдяки чому став президентом), і вперше участь у них взяли всі кандидати на пост президента.
Виборці – за дебати
71% громадян підтримують проведення публічних дебатів між найбільш рейтинговими кандидатами майбутніх президентських виборів – відповідні дані опитування оприлюднив у вересні 2018 року фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва. При цьому 38% вважають участь кандидатів у таких дебатах обов’язковою і ще 34% – бажаною. У будь-якому разі дивитимуться такі дебати 28% українців, і ще 44% – якщо такі дебати будуть цікавими.
Соціологи запитали також, які теми для дебатів між кандидатами у президенти були би найцікавішими.
- Лідирує тема миру на Донбасі та звільнення окупованих територій (44%);
- на другому місці–питання «Які проблемик раїни кандидат в президенти вирішуватиме в першу чергу, якщо буде обраний президентом?» (41%),
- на третьому– «Програма розвитку України на роки свого президентства та на більш далеку перспективу» (36%);
- далі – питання «Як домогтися зростання рівня життя українців?» (35%)
- та «Як подолати корупцію в Україні?» (33%).
Прикметно, що коли під час соцопитувань громадян запитують про найбільші виклики для країни, вони традиційно називають війну на Сході і масштабну корупцію. Як видно, ці сфери є і серед пріоритетів виборців стосовно національних дебатів. Обидва питання напряму стосуються повноважень і можливостей президента України, і позиції кандидатів щодо них дужев ажливі.
Автор – журналіст Анатолій Марциновський
*Матеріал розміщено в рамках Спецпроекту “Інтерньюз-Україна”
