Цю історію розповів телеграм-канал Бердянск Сейчас (t.me/brdVP):
🛏Максим Поляцький разом із родиною багато років жив в Бердянську та будував сімейний бізнес. POLYATSKIY DESIGN STUDIO – відома багатьом місцевим компанія з виготовлення меблів для дому та бізнесу.
Як розпочинали?
💬«Починав ще 20 років тому з перетяжки меблів. До мене в Бердянську ще ніхто цим не займався, тому було багато замовлень, швидко розширились і замість майстерні в гаражі орендували приміщення. Таким був наш старт.»
📌Максим відповідальний за технічні моменти, жінка Анастасія займається бухгалтерією та роботою з клієнтами. Багато років вкладали всі зусилля, любили свою справу та в один момент втратили все, що роками напрацьовували…
Життя після 24 лютого:
🪖«Ходили на мітинги до моменту, поки ОМОН не почав розганяти людей палками. Ми всі тоді зрозуміли, що наразі просвіту в розгортанні ситуації немає і 24 березня, після прильоту в бердянський порт, прийняли рішення виїжджати.», – розповідає Максим Поляцький.
💬”Ми склали свої речі, забрали собаку та вчотирьох, разом з дітьми, поїхали до друзів в Кам’янець-Подільський. Думали, що перечекаємо там деякий час і повернемось додому.”
💬«Після декількох місяців затишшя, очікування та переїздів зрозуміли, що потрібно відновлювати роботу. Війна тривала, а ми, як і всі хто виїхав, були не готові починати все з нуля.”
💬”Постало питання – в якому місті будемо відкриватись і як взагалі це зробити. Розглядали Вінницю, Хмельницький, але логістика не влаштовувала. Випадково дізнались, що Білу Церкву називають містом мебельників, там дуже розвинене виробництво і є багато постачальників. Тож вирішили, що це гарний знак, щоб спробувати.»
💪Вже другий місяць Максим разом із партнером, В’ячеславом Макаровим, відновлюють роботу в привітній Білій Церкві. Максим акцентує увагу, що чи не єдине, чого дуже не вистачає – коллектив, з яким працювали майже 10 років, були як одна велика родина.
💬«Одного з моїх співробітників вдалося долучити до роботи в Білій Церкві. Хлопець евакуювався спочатку до Києва, наразі тут, з нами. Взагалі багато хто поїхав за кордон. Намагаємося тримати зв’язок один з одним та підтримувати.»
💬«Доречі влітку довелось приїхати в окупований Бердянськ, аби забрати деяке обладнання для роботи. Разом з тим поїхав на косу, був на центральній площі… такими пустими вулиці, пляжі ще ніколи не бачив. Відчуття, ніби місто-привид. Дуже пригнічує те, яким зараз став Бердянськ.»
💬«Я на сто відсотків впевнений в деокупації. Інакше не може бути. Сподіваюсь, що колись наш бізнес відновить свою роботу для бердянців. Ми би дуже хотіли цього.»
⚒Максим не розуміє на що сподіваються ті, хто співпрацює з окупантами у виконкомі та в цілому в політиці. Називає таке рішення недальноглядним та щиро вірить в перемогу України:
💬«Нам, як і багатьом, теж було що втрачати, проте рішення було чітким. Працювати на окупантів ми не будемо. Ми налаштовані на те, щоб відновлювати спільними зусиллями економіку України і все для цього робимо.»
