“Щаслива, що виставка відбулася. Так хотілося подарувати запоріжцям трохи краси та світла у цей важкий час…”, – так висловилася запорізька мисткиня Лариса Єрмак-Долгова на відкритті персональної ювілейної виставки “Акварель”, яке відбулося у Запорізькому обласному художньому музеї 23 лютого.
Назавтра наш фотокор мав зробити якісні репродукції її чудових пейзажів та натюрмортів, а я прокручувала у голові деталі нашої розмови з художницею, аби якнайкраще висловити власне захоплення картинами й надихнути містян відвідати виставку …
24 лютого наше життя змінилося до невпізнання. Але коли пройшов перший шок від несподіваної навали орди по всіх напрямках, лихоманки намагань тут і зараз хоч якось допомогти армії, переселенцям та волонтерам, згадалися слова Вінстона Черчилля під час другої світової: “Якщо немає бюджету на культуру, то заради чого ми воюємо?” І подумалося: треба розповісти про виставку і мисткиню. Хай ця інформація закарбується у голові, аби ще краще працювати на перемогу, а потім побачити чудові роботи пані Лариси на власні очі.
Лариса Єрмак-Долгова народилася в Запоріжжі. Закінчила з відзнакою художню школу, а потім Суздальське художньо-реставраційне училище за фахом “художник-реставратор темперного та масляного живопису”. Аби працювати з темперою, потрібно досконало оволодіти технікою акварелі, яка передає настрій, тонкі асоціації та нюанси…
По закінченні училища Лариса деякий час працювала реставратором у фондах музею Запорозького козацтва на Хортиці. Після того підвищувала кваліфікацію в Києві в художніх майстернях, де мисткиня пройшла всі стадії реставрації і здобула гарний досвід. Та акварель залишалася одним із найулюбленіших жанрів і технік.
На виставці представлені більше 120 акварельних робіт, написаних художницею у різні періоди.
Ми розмовляли про перші її роботи,зроблені у східному стилі. “Це мої студентські роботи, коли ти безмежно відкритий до сприйняття світу та інших культур. Мені було цікаво спробувати зробити акварельні варіанти робіт відомих японських чи китайських авторів”, – згадувала пані Лариса.
Художниця багато подорожувала, брала участь у пленерах та інших мистецьких подіях в Італії, Греції, Туреччині. І на виставці ділилася таємницями створення серій краєвидів та міських куточків цих країн. Розповідала про тонкощі передачі емоцій на різних видах спеціального паперу, з яким художники експериментували на одному з фестивалів.
Наші рідні пейзажі полоняють світлом, що то ллється на ліси, рівнини й луки потужним потоком, то прослизає крізь прозорі хмаринки, то притеплює густі похмурі хмари. Пані Ларисі з легкістю вдається передати і полуденну спеку, і свіжу вологу після дощу.
Запорізькі мотиви займають окреме місце у її творчості. Особливу увагу привертають панорамні міні-акварелі Хортиці розміром 5х12 сантиметрів. За словами художниці, роботи з цієї серії можна комбінувати на планшеті у безлічі варіантів, і враження від кожної нової композиції будуть інакшими.
Ну, і квіти… Лариса Єрмак-Долгова не втомлюється оспівувати їх красу у своїх творах. Дикорослі та “цивільні”, що тішать око на клумбах та на підвіконнях, польові й водяні, – вони написані натхненно та фантазійно. Не завжди з натури. Пані Лариса з захопленням пригадувала, що одну лілію вона побачила під час подорожі на човні річкою Псел на Полтавщині, і написала пізніше не її точний портрет, а своє враження від зустрічі…
“Я художник, я люблю сам процес створення картини, я цим живу і надихаюсь, – каже мисткиня. – Для мене творчість – це велика праця і велике щастя”.
Згадуючи променисті акварелі Лариси Єрмак-Долгової, я відчуваю розраду і наснагу. І з нетерпінням чекаю наступної зустрічі з її чудовими роботами.
До перемоги!
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки і з відкритих джерел
Довідково:
Лариса Єрмак-Долгова є членкинею Національної спілки художників України, Міжнародного акварельного товариства IMS. Її твори знаходяться у фондах Запорізького обласного художнього музею, історико-архітектурного заповідника “Садиба Попова”, в приватних колекеціях Італії, Ізраїлю, Франції, Німеччини, Індії, Китаю, Японії, Канади, США.
Ось такий портрет Ларисі Єрмак подарував фотохудожник Сергій Томко після відкриття її персональної виставки «Вогні великого міста» (2015, Запоріжжя, галерея «Art L»)
