У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація 20-го номеру щорічного альманаху «Музейний вісник». Ведучим цієї події став заступник директора музею з наукової роботи Георгій Шаповалов, за ініціативи якого навесні 2001 року альманах розпочав своє існування.
Георгій Іванович нагадав, що напередодні Міленіуму всі [і науковці у тому числі] були заклопотані, як би краще відзначити перетин тисячоліть. І тоді співробітниця музею Клара Самуїлівна Карафін [мешкає нині у Німеччині], звернулася до Георгія Шаповалова, який тоді обіймав посаду директора, з питанням: «А чому це ми, маючи багато цікавих розвідок, нічого не видаємо?» Так народилася думка раз на рік випускати збірку наукових праць з музеєзнавства, археології, історії, краєзнавства тощо. Не тільки запорізьких дослідників, а й українських та закордонних.
За 20 років, навіть за часів світової економічної кризи, українських революцій та пандемії ця традиція жодного разу не перервалася. І, як висловився один із авторів публікацій у «Музейному віснику», краєзнавець та держслужбовець Павло Кравчук, це не може не тішити. Бо таким солідним виданням може пишатися далеко не кожна академічна установа. А за словами Георгія Шаповалова, останнім часом навіть серед науковців спостерігається надмірне захоплення публікаціями онлайн. Світове павутиння має свої плюси, але науковцеві важливо бачити свої розробки надрукованими.
А запорізький «Музейний вісник» – це ще й високоякісний поліграфічний продукт [виконаний у видавництві ПП «АА Тандем»], обкладинка якого оздоблена чудовими світлинами історика та фотохудожника Володимира Лінікова.
У 20-му числі альманаху оприлюднено 23 статті 29 авторів із Запоріжжя, Гуляйполя, Бердянська, Дніпрорудного, Горішніх Плавнів, Києва, Полтави, Львова, Одеси та Чернівців. Серед них є як досвідчені науковці, так і початківці.
Про Пункіна, музеї та колекціонерів
Структура видання традиційна.
У розділі «Музеєзнавство» наукова співробітниця Запорізького обласного краєзнавчого музею Ірина Коробова розповідає про життєвий шлях запорізького борця, олімпійського чемпіона Якова Пункіна, чиє 100-річчя відзначається цього року.
Киянка Надія Якобчук у статті «Музей і меценатство» ділиться досвідом співпраці Музею історії України у другій світовій війні з запорізьким колекціонером Дмитром Пірклом, який зараз мешкає у столиці.
Співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька відкриває подробиці створення виставки з історії автомотоспорту Полтавщини.
Кістяки тварин, людей та їх знаряддя
У розділі «Археологія» опублікована спільна робота дослідників із Бердянська [Федір Каїра та Валентина Папанова] і Києва [Світлана Ляшко] щодо результатів розкопок довгого кургану доби бронзи у селі Воскресенка Пологівського району.
Запорізький археолог Андрій Антонов оприлюднив результати дослідження кургану біля села Гірсівка.
А завідувачка відділу історії краю нашого музею Зоя Попандопуло розповідає про різні зразки скіфських мечей з колекції запорізького краєзнавчого.
До речі, Зоя Харитонівна разом з колегами по відділу Ольгою Чайкою та Світланою Козиряцькою є редакторами альманаху. Слова подяки за їхню роботу висловила співробітниця запорізького музею Тамара Деркач. Вона разом із колегами Юрієм Векличем та Лілією Поповою [обидва – Київ], Богданом Рідушем [Чернівці] та Миколою Стахівом [Горішні Плавні] дослідила шляхи оптимізації палеонтологічної складової колекцій краєзнавчих музеїв України.
Чавун меннонітів та імперська корупція
Переважна більшість статей з розділу «Історія» присвячена окремим сторінкам подій, що розгорталися на території нашої області наприкінці XVIII – на початку XX століть.
Зокрема, Світлана Козиряцька розповідає про організацію, обсяги виробництва, асортимент продукції, постачання сировини, умови та оплату праці на заводі томильного чавуну «А.Я.Коп та Гелькер».
Павло Кравчук опублікував листа окружного начальника палати державних маєтностей Ізота Бондаревського, у якому є і опис міста Олександрівська у 1839 році.
Ольга Чайка провела немало часу в державному архіві Запорізької області, аби дослідити створювані у ХІХ столітті державою умови для… розвитку корупції – від нижньої ланки до найвищих посадовців.
Хто фотографував у Гуляйполі та варив пиво у Бердянську
Про єврейську громаду Гуляйполя часів Російської імперії розповідає Сергій Звілінський. Приклад окремих родин, чию історію глибоко вивчив науковець, доводить, що єврейське населення зробило великий внесок у розвиток промисловості, торгівлі, освіти, медицини та фотографії в Гуляйполі.
Про пивоварів Феттерів із Бердянська знаходимо оповідь краєзнавця, колекціонера пивної атрибутики Дмитра Назаренка.
Старший викладач кафедри новітньої історії України ЗНУ Юрій Щур аналізує простір та події доби Української революції в Олександрівську, спираючись на публікації у тодішніх місцевих та загальноукраїнських газетах.
Про спробу створення Музею історії Львівського університету у 1945-1946 роках йдеться у статті науковців зі Львову Юрія Гудими та Олександра Целуйка.
Надано слово і охоронцям історії та природи рідного краю.
Наукова співробітниця відділу обліку пам’яток Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини Алла Плешивенко у статті «Боротьба з вітряками» розповідає про кричущі приклади знищення стародавніх млинів, а також руйнацію сивих курганів через недолугість законодавства та байдужість місцевої влади.
Перспективам розвитку гніздового орнітокомплексу пойми Нижнього Дніпра присвятили свою публікацію Юлія Крайнік та Віктор Бусел з Дніпрорудного.
У розділі «Інформації» надаються відомості про головні події в житті Запорізького краєзнавчого у 2020році: участь в ЕКО-форумі, відкриття виставок, експозиції якорів просто неба, пам’яткоохоронна робота.
Автори статті «Проєкт великого Державного Герба України з хрестом на тризубі 2020 року» Олександр Бєлов [Київ] та Георгій Шаповалов [Запоріжжя ] розповідають про проведення конкурсу та пропонують розглянути їхнє бачення цього питання.
Наприкінці презентації директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Юрій Спіцин нагадав, що в грудні 2021 музею виповнюється 100 років. Тож наступний «Музейний вісник» має бути вдвічі товщим. Попереду багато роботи, в тому числі і з пошуку коштів.
Ганна ЧУПРИНА, фото автора
