Від прекрасного запорізького журналіста Віктора Жарова (нині, нажаль, покійного) чув розповідь про незвичайний автограф, залишений йому одного разу світовим рекордсменом зі стрибків у висоту Володимиром Ященком, який, як відомо, був родом із Запоріжжя: тут він народився рівно 66 років тому, 12 січня 1959 року, тут і помер у сорокарічному віі.
До журналіста Володимир зайшов у гості на роботу – вони були добре знайомі. Говорили про те, про се. І про стрибки у висоту, звісно. І Віктор, щоб підштовхнути рекордсмена до вчинку, напівжартом поцікавився в нього:
– А чи зможеш ти дістати ногою до стелі мого кабінету?
– Та запросто, – відповів Володимир, – якби не джинси…
– А ти зніми їх, – запропонував Віктор.
Запропоновано – зроблено. Зачинили двері на ключ, Володимир зняв джинси, а, залишившись у плавках і кросівках, трохи відштовхнувшись від підлоги, злетів і… закарбував на стелі слід своєї правої ноги.
Не всі потім вірили, казав Віктор, що цей слід – автограф світового рекордсмена, який злітав вище за всіх над планетою, не користуючись технічними пристосуваннями (жердиною, наприклад). Вище за стрибучого запорожця злітають тільки птахи небесні. Та ангели…
Найурожайнішим на досягнення для Володимира, нагадаю, став 1977 рік:
2 липня він узяв участь у матчі юніорських команд СРСР і США з легкої атлетики, що проходив у Річмонді (штат Вірджинія), де за 10 хвилин зумів побити одразу три рекорди. Спочатку встановив новий світовий рекорд для юніорів, подолавши висоту 227 см, потім – рекорд Європи (231 см), а наостанок і світовий рекорд – 233 см.
І того ж 1977 року Володимир був названий провідними спортивними оглядачами «найкращим спортсменом року». Цієї честі він був удостоєний лише за один сантиметр відвойованої висоти: до його стрибка світовий рекорд належав американцеві Дуайту Стоунзу, який 1976 року показав результат 232 см.
Ну, а ще через рік, 12 березня 1978-го, Володимир двічі поліпшив світовий рекорд у стрибках у висоту в приміщенні. Це сталося на чемпіонаті Європи в Мілані. Спочатку він подолав 232 см, а потім – 235 см.
З такими результатами, наголошують фахівці, і сьогодні, майже через сорок сім років, можна виграти змагання будь-якого рівня.
Володимир ШАК
*
Фото запорізького фотомайстра Олега Бурбовського
