Як і перед Різдвяною вечерею, віряни весь день дотримуються суворого посту, а увечері, коли на небі з’явиться перша зоря, родинами збираються за святковим столом. Як і на Багату кутю, на Голодну готують лише пісні страви, але в меншій кількості (кутю та узвар, вареники з капустою, млинці на олії, квасолю, все мочене, квашене тощо).
З Голодною кутею пов’язані цікаві обрядодії «закликання морозу», адже водохресні холоди були в давнину найміцнішими.
Перед тим як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв кватирку) і тричі казав:
«Морозе, морозе, йди до нас куті їсти!» Після паузи знову звертався: «Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!»
Іншим видовищним дійством цього вечора було «проганяння куті».
Парубки брали макогони, виходили на вулицю і стукали ним у ворота й тини, вигукуючи: «Геть, кутя, з покутя, а ти, узвар, іди на базар!»
Дехто і взагалі – просто розбивав об ворота горщика, в якому варилася кутя. У кого були рушниці (здебільшого козаки) – тричі стріляли.
«Як на Голодний вечір дуже темно, то вродиться гречка», – казали наші пращури.
8 січня у храмах відбувається святкове богослужіння, а також здійснюється велике освячення води, яку слід першою споживати під час Святої вечері та з молитвою кропити нею всіх членів сім’ї, подвір’я, домівку, криницю, свійських тварин.
Ця вода має таку ж цілющу силу, як і вода, що освячується 19 січня, яку називають Йорданською – лікує тілесні й духовні хвороби, не псується і зберігається протягом року.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3386776-u-hristian-shidnogo-obradu-sogodni-vodohresnij-svatvecir.html
