Пошуки власної ідентичності
Старовинний Станіслав, нині Івано-Франівськ, до недавнього часу був такою собі «точкою збірки» для гуртів закоханих у гори та озера мандрівників, що поспішали до карпатських принад. Двогодинна прогулянка містом була [і є] обов’язковою частиною всіх багатоденних екскурсійних турів. Але слави потужного туристичного центру, де хвилі жадібного до цікавин та розваг людського океану вирують вдень і вночі, а відвідувачам пропонується все, що завгодно, Івано-Франківськ не зажив. І, що найцікавіше, не надто збирається виправити цей «недолік».
Туризму – «так», але без фанатизму
Сторонній людині це видається трошки дивним. Бо тут є на що подивитися.
Давній бастіон – єдиний, що залишився від шести оборонних споруд фортеці, закладеної у 1662 році, – нині перетворений на сувенірно-мистецьку галерею. Її відвідувачі можуть не тільки придбати витвори професійних та народних майстрів, а й побачити дбайливо збережену частинку історії: старі фортечній мури відреставровані та заховані під скло.
Численні та різноманітні церкви, костели, собори і синагога милують око, як і чудові будинки кінця XIX-початку XX століття, коли місто переживало бурхливий розвиток.
Унікальна ратуша, побудована в 1935 році в стилі конструктивізму – єдина в Україні споруда світського призначення, що має позолочений купол, і нині зберігає скарби краєзнавчого музею.
Добре розвинена і галузь гостинності – ресторанів із кухнями на всяк смак та готелів вистачає. Тож чому не розробляти програми створення додаткових принад, аби розвивати такі смачні перспективи туристичного бізнесу?
Тому, що Івано-Франківськ не має амбіцій перевершити Львів, добре засвоївши досвід сусіда, коли городяни почуваються чужими у власному місті. Звичайно, тут раді туристам. Але Івано-Франківськ обрав свій особливий шлях до організації життєвого простору, аби мешканцям було зручно, а гостям – цікаво. В цьому «МИГ» переконався під час візиту до цього прикарпатського міста в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа»*.
Розвиток суспільства – за незахищеними
Одним із важливих чинників на шляху пошуку себе стало створення платформи «Тепле місто», учасники якої бачать Івано-Франківськ прогресивним і сучасним, з теплими людьми, теплим ставленням, теплими стосунками. Де уникають конфліктів, вважаючи, що рішення завжди можна знайти через діалог, навіть якщо він складний. І де перевагою є не грандіозність, а мініатюрність.
Громадська організація та благодійний фонд «Тепле місто», з яких організаційно складається платформа, були засновані у 2014 році місцевими підприємцями.
“Моя особиста історія проста, – розповідає керівник команди Юрій Филюк. – Я досить успішно вів бізнес у Києві, але після Революції гідності повернувся до рідного міста. Тут було затишно, проте дуже швидко з’явилося відчуття, що не вистачає динаміки. І стало зрозуміло, що треба або повертатися до мегаполісу, або реалізувати тут якусь амбітну ідею, яка би захопила містян й надала енергії. Такі думки були не в мене одного. І ми вирішили зробити платформу для створення й синергії ініціатив суспільних трансформацій, які націлені на інноваційний сталий розвиток.
Насправді розвиток суспільства – за незахищеними. Громада буде сильною, коли вони почуватимуться добре. Вирішення соціальних проблем шляхом залучення до цього якнайбільшого кола громадян веде і до трансформації самого бізнесу, який не хоче виглядати погано. Тому в просторі «Теплого міста» об’єдналися підприємці, які готові 50 відсотків своїх прибутків віддавати на ініціативи, корисні для громади.
Наріжним каменем було досягнення спільної роботи між бізнесом, адміністрацією та громадянським суспільством. Перші проекти були такими, що мінімально залежали від влади – насправді при бажанні багато чого можна зробити і без її підтримки. Але поступово ми звільнилися від штампів, що чиновники лише того й бажають, щоб за ними уклінно бігали. І нині між нами немає напруги”.
Задекларовані командою «Теплого міста» принципи відкритості, прозорості, гідності, проактивності й готовності брати відповідальність на себе, не чекаючи, поки це зробить хтось інший, привернули до себе багатьох.
Наразі в команді «Теплого міста» 15 осіб, кожна з яких керує окремим напрямком. У наглядову раду входять підприємці, науковці, юристи, економісти, митці не тільки з Івано-Франківська, а й Києва та Львова. У платформи більше 60-ти бізнес-партнерів, в тому числі іноземних. Усім їм до душі пошук простими франківцями своєї сутності та демонстрація її з найкращої сторони.
Переваги – природності, мініатюрності та креативності
Платформа «Тепле місто» працює за кількома напрямками.
Це програми «Міські гранти», «Урбаністичні проекти», «Гарячий спорт», «Стала мобільність», «Вивіски», Urban Space100, «Промприлад. Реновація» та інші.
Програма «Міські гранти» фінансує практичні проекти, що покращують якість життя. Серед тематичних напрямків – міський простір, сучасне мистецтво, екологія й енергоефективність, прогресивна освіта, розвиток прогресивного підприємництва, велосипедний рух. Лише за минулий рік реалізовано 12 проектів, ще три у стадії завершення.
Треба сказати, що в Івано-Франківську, як і в інших містах, є громадський бюджет. Але «Міські гранти» від «Теплого міста» спрямовані саме на нестандартні ініціативи. Грантова підтримка видається невеликою – 15-20 тисяч на проект, але скільки корисного, виявляється, можна зробити на скромні кошти!
Ось кілька прикладів.
«Боча на колесах». В місті створена команда «Сильні духом» з бочі – гри, в яку можуть грати люди з різними фізичними можливостями.
«Вікно у світ». За допомогою спеціального програмного забезпечення [голосові синтезатори] організовано навчання комп’ютерній грамотності 17 незрячих та людей зі слабким зором. Тепер вони можуть самостійно читати, писати тексти, сканувати документи, спілкуватися через Інтернет і бути конкурентоздатними на ринку праці.
«Соціальний центр для учасників АТО». Закуплено масажні столи та спортивне обладнання.
«Фестиваль франківських дворів». Мешканці чотирьох будинків з різних районів міста на трьох заходах спілкувалися, вирішували близькі для всіх проблеми, розважалися, а також впорядкували прибудинкові території та висадили 56 дерев.
«Просвіта душі і серця». Сформована команда волонтерів, які працюють у медичних закладах, аби покращити там атмосферу й рівень обслуговування.
«Реставрація старовинних дверей у пам’ятці архітектури на вулиці Шопена».
«Ековиставка сучасного мистецтва «Екоекспансія».
І так далі.
Дуже цікавим проектом «Теплого міста» є програма Urban Space 100. Про те, як 100 підприємців, чиновників та активістів створили громадський ресторан, 80 відсотків прибутку якого також іде на фінансування громадських ініціатив, і як вони знаходять спільну мову при розподілі коштів, читайте в найближчих номерах «МИГа».
Ганна Чуприна, фото автора
*Проект «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа» втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
