Щорічно українці вшановують національний пам’ятний день у третю неділю травня, який називається День пам’яті жертв політичних репресій
У радянські часи від комуністичного режиму за наказом Йосипа Сталіна розстріляли десятки тисяч українців, ще сотні тисяч було ув’язнено та заслано у табори, або їх примусово тримали у психлікарнях.
Жертв досі неможливо підрахувати точно, наразі відомо лише, що за період “Великого терору” в УРСР у 1937–1938 роках було засуджено 198 918 українців, з яких близько двох третин – розстріляли.
Але українців нищили не лише наприкінці 30-х, а протягом десятиліть. Репресії пройшли всі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Якщо ж взяти до уваги три Голодомори, то число жертв зашкалюватиме за 10 мільйонів.
Місця поховань були режимними об’єктами тодішнього КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, а доступ до відповідних архівів був заборонений. Більшість архівів знаходиться наразі на території росії, яка до цих пір не бажає їх розсекречувати.
У пік репресій вбитих ховали у “братських могилах”. Биківнянський ліс у Київській області став одним із символом того часу, там поховали понад 19 тисяч розстріляних громадян, і це лише ті, у кого встановлені імена. Це одне з найбільших поховань на території України жертв сталінських репресій. Також є дані, за якими припускається, що там поховано більше 100 тисяч українців, яких закатували або розстріляли НКВД у Києві протягом 1937-1941 років.
