Мандруючи Україною, виставка військового-добровольця й художника Володимира Безрукого «Штрих код на ДВЕРЯХ Часу» стала не лише мистецьким явищем, а й потужним свідченням незламності духу українців.
Розпочавшись у Запорізькому обласному художньому музеї, експозиція пройшла через Кропивницький, Дніпро, Полтаву, Київ, Умань, Вінницю й Одесу і повернулась до Запоріжжя. Завдяки підтримці Міністерства в справах ветеранів, місцевих адміністрацій, музеїв і бібліотек, проєкт об’єднав ветеранів, митців, духовенство, студентів та небайдужих українців.
На кожній локації виставка викликала глибокий резонанс серед глядачів. Від школярів і студентів до ветеранів та їхніх рідних — кожен знаходив у роботах Володимира щось близьке й важливе. Портрети та пейзажі майстра — це не просто полотна, а емоційна хроніка війни, що поєднує біль і надію.
Те, що картини не залишили відвідувачів байдужими, свідчать відгуки, наприклад:
- «Ці роботи не дають пройти повз: кожен мазок розповідає історію — гірку, але сповнену віри в перемогу»;
- «Мистецтво Володимира — це нагадування про силу творчості навіть у найважчі часи»;
- «Картини з «нуля» глибоко вплинули на розуміння війни».
Столиця, де картини виставлялися в Будинку Кіно та Києво-Печерській лаврі, привнесла в проєкт унікальний контраст сучасного мистецтва з тисячолітньою історією. Звідси в Книзі відгуків залишився запис: «Завдяки експозиції робіт Володимира прозвучав голос тих, хто бореться за нашу свободу».
Також виставка стала платформою для обговорення теми реабілітації через мистецтво. Зокрема, в Одесі відбулась дискусія на тему «Історико-культурні мистецькі акції як спосіб збереження та трансляції досвіду учасників російсько-української війни 2014–2024 років», де учасники говорили про важливість збереження пам’яті про події та людей російсько-української війни, які пишуть новітню історію України.
Зрештою, експозиція повернулася до Запоріжжя. Тут, у Реабілітаційному просторі ветеранів/ок українського війська «Блокпост» відбулася презентація каталогу робіт Володимира Безрукого. Це стало символічним завершенням подорожі, яка змінила серця сотень людей.
Проєкт «Штрих код на ДВЕРЯХ Часу», організований ГО «Лабораторія військово-політичних досліджень та реконструкції» за підтримки Міністерства України в справах ветеранів, вкотре довів, що мистецтво — не лише спосіб збереження пам’яті, а й інструмент реабілітації, який допомагає ветеранам і суспільству долати біль та рухатися вперед. А один із центральних елементів виставки — двері з розбитих російськими боєприпасами українських будинків, які художник використовує як полотна, стали символом відкритості, переходу та змін. Вони відображають як трагедію, так і надію на відродження. Двері, які пережили війну, несуть на собі шрами історії та водночас стають основою для нових сенсів, допомагаючи зрозуміти: біль можна трансформувати в творчість. Тож, ця історія про відновлення, підтримку та силу духу, яку українці демонструють світу, матиме продовження.
Фото Олександра ПРИЛЕПИ
