На минулому тижні Карітас Запоріжжя приймав учасників зустрічі та обговорення актуальної проблеми ресоціалізації внутрішньо переміщених осіб у громади, які стали для них новою домівкою. Захід мав назву Quality of Practices: інтеграція громадян, які вимушено залишили власну домівку у соціальне життя приймаючих громад.
Прозвучали доповіді, які узагальнили досвід у комунікативному та інформаційному аспектах цієї діяльності.
Юлія Тимчик, яка представляє Nonviolent Peace Force, розповіла про створення онлайн/офлайн Довідника для ВПО та місцевих жителів, які опинилися у скрутних життєвих обставинах [додаткова можливість для отримання інформації – чат-бот @dovidnykVPObot];
Цей проект має на меті зорієнтувати людину, яка вимушено вирушає із небезпечного рідного місця проживання до місця обраної тимчасової локації.
Програма стосувалась людей, які вирушали у напрямку Херсон – Одеса та Херсон – Миколаївська область після звільнення території та появи можливості тимчасово переїхати у більш безпечне місце.
“Ми зіткнулись із тим, що після деокупації частини Херсонщини масово проводилась евакуація громадян в Одеську область, дещо хаотично, за участі різних волонтерських організацій із різними транспортними та логістичними можливостями. Насамперед це стало проблемою людей, які виїжджали із Херсону. Не було інформації щодо точок збору, розуміння звідки, куди та коли їде автобус, яка допомога можлива на новому місці”, – розповіла Юлія Тимчик.
Тож, Довідник, створений розробниками, надає допомогу у вирішенні комплексу проблем, які постають перед вимушеним мандрівником та потребують постійного інформаційного супровіду, причому – відповідального. Бо для того, щоб гарантувати збереження у тривалому часі можливості притулку, харчування, зв’язку, організатори проєкту проводять моніторинг наданої інформації.
Можу відмітити, що під час масового виїзду людей із Херсонської та Запорізької областей весною та літом минулого року до Запоріжжя мала місце недостатня інформаційна складова цього процесу. Здебільшого доводилось покладатися на власним досвідом перевірену інформацію або інформативну допомогу колег та знайомих.
Що ж до Довідника, Юлія Тимчик поділилась радістю від великої кількості схвальних відгуків користувачів: “Довідник передавали з рук на руки та передруковували”, – повідомила вона.
У травні 2023 року було проведене оновлення Довідника, бо багато організацій зазнали змін у своїй діяльності, інформаційна база потребувала перевірки та коригування.
Юлія Тимчик запропонувала допомогу у поширенні ініціативи у створенні подібних Довідників в інших регіонах України.
Ірина Гайдучик, яка представляє Волинський Інститут Права, розповіла про досвід інтеграції ВПО у життя громад Волині.
Волинь, за її словами, із 2014 року не була тим регіоном, який активно приймав переміщених осіб, на відміну від регіонів Півдня України. Та спочатку 2022-го ситуація змінилася, і з квітня того ж року ом почали працювати її команда почала працювати над проєктом інтеграції переселенців.
Було розуміння того, що люди, які приїхали та розселились, не мають бути покинуті напризволяще, що треба створювати можливості комунікації із владою, місцевими мешканцями.
Тож, були організовані дві фокус-групи – місцеві жителі та ВПО – для вивчення проблем та пошуку порозуміння між новоприбулими та сталими жителями громади. Діалогові зустрічі у громадах стали дуже корисними. Подібні практики створюють довіру та можливість розповісти про наболіле.
“Ми розробили опитувальник, який використовується у громадах, щоб бачити тенденції змін у потребах та краще розуміти можливості, які ми можемо пропонувати”, – розповіла пані Ірина.
Важливим було розуміння адекватності різних видів та форм допомоги. Переселенці пенсійного віку та ті, хто привик жити на соцвиплатах, наприклад, не мають ініціативи щодо роботи. Та при цьому у будь-якому віці та стані вимушених переселенців існує питання синдрому відкладеного життя. І це потребує створення умов для соціальної інтеграції та самореалізації людей.
Тут я можу розповісти про вже реалізовані заходи спілкування та співпраці із ВПО запорізьким гуманітарним центром «Завжди разом»: спільні мистецькі події та залучення до культурного життя нашого міста.
Цікавою програмною тезою прозвучала думка про те, наскільки правильний шлях інтеграції ВПО у життя громади: для ВПО не без ВПО.
Та визнання користі інформаційної роботи: ми можемо скільки завгодно робити чудові речі. Але поки вони не з’являться у ЗМІ чи не стануть відомими у громаді, ніхто на них не відреагує та ніхто не дізнається.
Представники Сімейне коло/Громадська експертиза поділилися секретом того, як ВПО можуть самі стати генератором змін у громадах та допомагати іншим;
А проєкт VSIMDIM презентував комплексну програму адаптації родин ВПО, що втратили дім із працевлаштуванням у громадах.
Тож, зустрічаємось, ділимось здобутками та ідеями, співпрацюємо.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
