Мова – про Софію Кошиль, ученицю четвертого класу, фото якої я знайшов на сторінці у соцмережах «Новини Оріхівщини».
На знімку – дуже мила дівчинка (якщо вона у четвертому класі, значить, їй років десять) тримає в руках свій малюнок – освідчення в коханні своєму місту:
«Мій улюблений Оріхів, тримайся, ми в тебе віримо!»
Нехитрі, але такі пронизливі слова. Особливо, якщо згадати, що російські фашисти Оріхів розстрілюють з якоюсь розлюченою ненавистю. Мабуть, через те, що він виявився… міцним горішком.
Малюнок зворушливий також важливою художньою деталлю: майже у центрі Софійка намалювала червоне серце, розділивши його на дві частини. Одну підписано так: «Оріхів», а до другої додано букву – «Я». Тобто юна Софія не відокремлює себе від свого міста. Вона вважає, що у неї з улюбленим містом одне серце – велике та гаряче. Або, якщо точніше – Оріхів залишається у великому серці юної художниці.
З коментарів до фото та малюнка:
– София, здоровья, мира тебе и всем родным, умничка
– Умничка Софійка!!! Супер!!!👍👍👍
– Софійка, гарний малюнок, ти талановита і розумна дівчинка, дай Боже тобі і всій вашій родині миру і здоров’я.
Приєднуюсь до всіх побажань
Володимир ШАК
