19 жовтня гостями прес-центру УКМЦ були представники міністерства цифрової трансформації України. Під час онлайн-брифінгу вони ознайомили регіональних журналістів з останніми новаціями в провадженні електронних послуг та розказали про вплив війни на стан Інтернет-мереж.
За словами Дениса Іванова, керівника команди Впровадження електронних послуг, на сьогодні налічується понад 18 мільйонів унікальних користувачів мобільного застосунку «Дія». До 14-ти зросла кількість документів, якими можна в ньому користуватися. Є і такі, які викладено англійською мовою. Серед них паспорт, технічний паспорт, посвідчення водія. Сьогодні вони значно полегшують перебування наших громадян за кордоном.
До того ж, під час війни у «Дії» з’явилися нові послуги.
“Одна з них – можливість надати заявку у зв’язку з пошкодженим майном. Нею вже скористалися більше 250 тисяч разів, – зазначив Денис Іванов. – Також, у мобільному застосунку лише у два кліки можна задонатити як на дрони, так і на інші види допомоги армії. Зараз ввели ще одну послугу – можливість придбання військових облігацій. Цим користувач може підтримати як Збройні сили, так і економіку країни”.
Він нагадав, що Україна з 24 серпня минулого року стала першою країною у світі, яка на законодавчому рівні прирівняла електронні документи у «Дії» з їх паперовими та пластиковими аналогами. Представник міністерства цифрової інформації повідомив про високі темпи приєднання до цифровізації українського бізнесу.
Щотижня «Дія» приростає на 200-300 нових партнерів. Всього їх вже понад шести тисяч. Це всі сфери життя від державних і медичних установ до банків, готелів та рітейлу.
На запитання щодо безпеки користування цифровим підписом у «Дії» в умовах війни, прозвучала наступна відповідь: “Застосунок не зберігає персональні дані. Навіть якщо втратите телефон, з ними нічого не станеться, адже ваші дані знаходяться у захищених реєстрах. До цього слід додати, що при авторизації користувач проходить кілька процедур, включаючи розпізнавання обличчя та перевірку на рухливість”.
Андрій Набок, керівник з розвитку фіксованого Інтернету, доповів про те, що робиться для відновлення Інтернету на деокупованих територіях. Для прикладу навів Харківщину, де відразу після звільнення встановили термінали Starlink, які допомогли провайдерам відновити роботу. Також відкривалися публічні wi-fi точки, де кожний бажаючий міг вільно використовувати Інтернет. В Ізюмі, де було зруйновано комунікації, їх було відкрито п’ять. Значно легше було діяти у Балаклії. Там мережі пошкоджено в меншій мірі. Оскільки робота Інтернету пов’язана з енергетичною інфраструктурою, в міністерстві почали з літа забезпечувати провайдерів резервним енергоживленням.
Звичайним користувачам Андрій Набок дав кілька порад, як діяти у разі зникнення мережі. “Якщо мешкаєте у багатоповерховому будинку, зверніться до сусідів, попросить їх відкрити для вас гостьовий wi-fi. Як правило, у будинку користуються послугами різних провайдерів, і така ситуація, коли усі вони зупинять роботу, неможлива. Щодо мобільного Інтернету, то в разі зникнення його у одного оператора, телефон автоматично перемикається на іншого. Цей національний роумінг в Україні працює з березня. Тому раджу в сім’ї мати різних мобільних операторів. Однак, є одна особливість. У цьому випадку ви можете користуватися лише голосовим зв’язком”, – підкреслив спікер.
Регіональні журналісти задали два питання: “Чи може ворог на окупованій території користуватись існуючими мережами фіксованого Інтернету та наскільки війна відтермінує плани держави щодо запровадження стандарту 5G?”
За інформацію керівника з розвитку фіксованого Інтернету міністерства цифрової трансформації України, на тимчасово окупованих територіях загарбники змушують місцевих інтернет-провайдерів перенаправити свій трафік на російські точки обміну. Щоб не розповсюджувати російську пропаганду, деякі оператори власноручно проводять на власних мережах диверсії. Користувачам на цих територіях він порадив використовувати VPN-сервіси. Якщо немає фінансової можливості сплати за них, можна звернутись до міністерства, і воно допоможе.
“Що стосується 5G, то є проблема виділення радіочастотного ресурсу, адже ним користуються військові. Між провайдерами і деякими відомими сервісами ведуться перемовини для того, аби знайти альтернативні варіанти запуску 5G навіть в умовах війни”, – додав Андрій Набок.
Оригінал статті – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/shho-robyty-u-razi-znyknennya-internetu-porady-fahivtsiv
