«Пан Коцький» у Запорізькому обласному музично-драматичному театрі імені Володимира Магара – вистава з історією.
У 2015-му режисер Віктор Попов разом із драматургинею Наталією Ігнатьєвою вивели на сцену казкових персонажів, в яких читалася навіть політична картина тогочасної України. Принаймні Лиса мала манери та самовпевненість недавно звільненої з-під варти недавньої прем’єрки з косою.
Нинішня інтерпретація казки робить акцент на «розкрученнні» образу Кота. Хазяїн, розчарувавшись у котячих здібностях, вивозить його в ліс, запхнувши у мішок… Та Лиса завдяки лише переконливості, не звертаючись ані до піарників, ані до можливостей, скажімо, telegram-каналів, робить з нього потужну постать лідера, якому легше та безпечніше підкоритися, аніж чинити спротив…
Тому Вовк, Ведмідь та Вепр, що більші Кота у кілька разів, готують йому святкову вечерю та бояться його когтистих лап, наче це не кіт, а лев… Зрозуміло, Що Зайцеві є від чого втратити свідомість, бо він малий та ніжний. А от що робить лисяча реклама із володарями лісу – дивовижна річ.
Тож, казка знову набула нового змісту.
А ще – яскравого гуцульського колориту, казковості прекрасно вбраної сцени та більшої чарівності – зокрема, завдяки кучерявим легеньким янголяткам.
І дорослі, і діти, радісно спостерігали за пригодами звірів на сцені та навіть стрибки та гонитву в глядацькій залі. Темп, темперамент, музика!
“Відчули себе дітьми, віримо разом із ними у дива”, – говорили дорослі після вистави привітним робітникам театру, які організовують комфорт глядачів.
А волонтери, які стали гостями новорічного «Пана Коцького» десять років тому, вдячні запрошенню та можливості відчути час та нові реалії.
Театр оновлює – музикою, жартами, дотепністю та спільним розумінням світу.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
Святкові вистави та душевна інтермедія чекають на глядача 2, 3, 4 та 5 січня.
2 січня – о 10.00.
А 3, 4 та 5 січня – о 10.00 та 13.00.
