До початку повномасштабної війни у Широківській громаді* проживало близько 15-ти тисяч мешканців. Нині, за словами голови громади Дениса Коротенко, населення збільшилося до 50-ти тисяч! Кожен дев’ятий – вимушений переселенець. До того ж, до сіл громади масово “мігрували” з міста дачники.
Тихе екологічне передмістя, яким є громада, нині багатьом вбачається безпечним місцем у ці неспокійні воєнні часи.
У покинутих хатах оселяються нові мешканці
У Широківській громаді зараз проживають вимушені переселенці з 225 населених пунктів десяти областей України. У кожного – власна історія пережитого.
…Людмила із донькою Аріною приїхали до села Лукашеве більше місяця тому. Рідну Новоданилівку поблизу Оріхова окупанти знищують нещадно, гатячи усіма видами зброї.
– Ось подивіться, що залишилося від будинку моєї хрещеної, – показує фото у телефоні 11-річна Аріна. – А вони тільки ремонт зробили.
На знімках – вщент зруйнована колись затишна домівка: купа цегли, залишки побутової техніки, меблів.
– Спочатку нас обстрілювали тільки вночі, а потім уже і вдень, – розповідає Людмила. – Стало зрозуміло, що треба виїжджати, бо бомбили весь час. Але куди? Допомогли виїхати волонтери, підказали, що є житло в Запорізькому районі. Ми зразу погодилися, це ж недалеко від нас, та й звикли ми до сільського життя.
Так в колись покинутих оселях громади з’являються нові мешканці.
Людмила з донькою у Лукашевому оселилися в невеликій хатинці, усім задоволені. Головне, що не “прилітає”…
Роботу жінка поки не знайшла. До війни випікала хліб, і останнім часом працювала …на росії.
– Коли почалася війна, я одразу вирішила їхати в Україну. Додому діставалася тиждень. Нас тримали на кордоні з білоруссю дві доби, ніби знущаючись, виганяли з машин на мороз, довго не хотіли випускати.
Людмила починає плакати, промовляючи: “Як так може бути? Чому росіяни вбивають наших дітей, в них же теж є діти… Чому руйнують наші будинки?”
Нині жінка шукає житло для родичів, які досі залишаються під обстрілами. “Даху над головою” у навколишніх селах на всіх бажаючих вже не вистачає. Про це говорять і представники місцевої влади.
– Переселенці їдуть туди, де можуть знайти житло, байдуже, велике чи маленьке село, – каже директорка Агенції розвитку Широківської громади Юлія Носкова.
– Винаймають будинки у приватному секторі, де проживають по кілька сімей разом. Багато житла знімають у селищах Сонячне та Володимирівське (це передмістя Запоріжжя. – авт.). Хтось тут має родичів, і знайшов прихисток у них.
Однак у нас вже проблема зняти житло, вільних домівок майже немає.
У громаді також відкрили безкоштовні тимчасові притулки (у дитсадках і школах), де переселенці можуть проживати, поки не знайдуть постійне житло або не вирішать їхати в інші куточки України чи за кордон.
А тих, хто залишився, всіляко підтримують та допомагають адаптуватися до життя на новому місці.
“Пакети добра”, гарячі обіди, арт-терапія
Перші переселенці з’явилися у Широківській громаді через два тижні після початку війни, і нині їх офіційно більше двох тисяч.
Тікаючи від обстрілів та окупації, люди, крім житла, потребували речей першої необхідності, одягу, продуктів. І всього потрібно було багато.
На допомогу українцям прийшли міжнародні донорські організації та приватні благодійники, з якими громада активно співпрацювала у довоєнні часи.
– Наша мета – дістати для людей усього якнайбільше, щоб їх підтримати, – пояснює Юлія Носкова. – Зрозуміло, що на початку війни допомоги з ряду причин було більше. Але й зараз до нас щодня приходять фури з гуманітарними вантажами.
До слова, щоб доїхала одна така машина, громада сплачує 50 тисяч гривень, – ось така вартість транспортних послуг.
Зараз в усіх населених пунктах громади переселенцям та соціально незахищеним мешканцям масово роздають “Пакети добра” з продуктами харчування. Сумарно – понад десять тисяч наборів на місяць.
Однак, щоб людина отримала такий пакет, треба машину розвантажити, а це декілька тонн, все розфасувати, розвезти по селах… Фахівці, які раніше були задіяні для розвитку різних сфер громади, – писали проєкти, рахували гроші – тепер працюють на “гуманітарці”.
Також з початку серпня у п’яти селах переселенців, а також тих, хто опинився в складних життєвих обставинах, годують гарячими обідами (завдяки друзям із HEKS EPER Ukraine). Це тисяча порцій безкоштовного харчування на день.
Тільки у Лукашевому щоденно харчуються до 130-ти людей.
Стандартний обід – перша, друга страви, салат, компот, фрукти.
А ще видають безкоштовний хліб (велика подяка БО «БФ «АДРА УКРАЇНА»).
– Все дуже смачно, справжня домашня їжа, – говорить Олександр, що приїхав із Бахмутського району. – Я беру обід на всю сім’ю, нас п’ятеро, додому, щоб дівчатам на кухні було менше роботи.
Подібні проєкти, як зазначають у громаді, дуже потрібні, і не тільки переселенцям, а й місцевим, які з війною втратили роботу.
– Крім того, що ми підтримуємо людей гарячими обідами, ми допомагаємо і мешканцям нашої громади, задіявши їх у проектах, де заробітну плату дає донор, а не наш бюджет, доходи якого зараз мінімальні, – каже Юлія Носкова.
А жителі віддалених сіл нині мають змогу дістатися обласного центру безкоштовно. Раніше за проїзд в обидва боки платили 150 гривень… Завдяки співпраці з БО «БФ «АДРА УКРАЇНА», запрацювали чотири соціальні автобусні маршрути.
Не забувають у громаді і про психологічне здоров’я переселенців. Разом із друзями з Благодійного фонду Посмішка ЮА проводять сімейні свята, щотижня влаштовують арт-терапію для дітей та дорослих.
Відкрили комп’ютерний клас для дітлахів; для їхніх батьків психологи проводять заняття, дорослі обговорюють виклики, з якими зіштовхнулись через війну, та отримують професійні поради.
– Тут дуже добре – затишно, спокійно, люди доброзичливі, – говорить Ольга з Луганської області. – Я деякий час після евакуації жила у місті, там переселенців дуже багато, житло дороге, скрізь черги на оформлення та отримання допомоги. А тут, у селі, всі питання вирішуються швидко.
На черзі – будівництво модульного містечка
У Широківській громаді не приховують: хотіли би, щоб частина переселенців залишилася тут жити й працювати. Але для цього, насамперед, потрібно забезпечити людей дахом над головою.
Будувати нові оселі власним коштом громада не має змоги, а вільне житло вже закінчилося.
– У комунальних квартирах, які були в громаді і планувалися для інших цілей, вже живуть переселенці, – розповідає начальник відділу АПК, земельних відносин, архітектури та містобудування Широківської громади Андрій Шахов.
– Також облаштовуємо для проживання кілька двоповерхових будинків. У деяких селах перетворюємо на гуртожитки приміщення колишніх сільських рад, які зараз не використовуються. Ці роботи виконуємо за гроші громади.
Ще в червні у ЗМІ з’явилася інформація, що в одному з сіл громади планують збудувати 40 модульних будинків, де зможуть оселитися понад 200 вимушених переселенців. У Запорізькій області це буде перше таке містечко.
– Земельна ділянка вже надана, проектна документація у розробці, точки підключення газу, води, електрики є, – каже голова громади Денис Коротенко.
Нині справа – за фінансуванням. Це не бюджетні кошти, необхідно десь знайти майже 22 мільйони гривень. Для пошуку ресурсів для будівництва модульного містечка громада підписала меморандум з Благодійними фондами “Джерело єдності” та “ЖИТЛО для ВПО”. Є надія, що проєкт найближчим часом почне втілюватися у життя.
Але це ще не все!
Громада також співпрацює з Благодійною організацією “Благодійний фонд “Волонтерський центр “Паляниця” та ГО “Містечко “Паляниця” щодо будівництва приміського технологічного комплексу для довгострокового проживання 24 родин, які втратили житло внаслідок бойових дій.
Планується, що кожна родина отримає сучасне, комфортне та повноцінне трикімнатне житло.
Так само по цьому проєкту активно шукають фінансування: приблизна вартість будівництва – 1,6 млн євро .
Більше того, у громаді кажуть: якщо будувати модульні містечка, то поряд треба відкривати виробництво. Бо створювати гетто або культивувати утриманство не хочуть.
Так, дехто з нових мешканців вже знайшов роботу у торгівлі; а троє медичних працівників були працевлаштовані у медичну клініку громади. Але з роботою, як і з житлом, важко.
Тому вирішили переселенців та безробітніх місцевих залучати для підтримки і розбудови інфраструктури громади. Звичайно, не безкоштовно.
Від страху та шоку – до активного життя у новій реальності
Слід зазначити, що останніми роками Широківська громада стрімко розвивалася. Згідно рейтингу “Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу” серед 66–ти громад Запорізької області вона займала п’яте місце за критеріями інституційної спроможності та сталого розвитку. Серед сільських громад – перше.
Але з початком повномасштабної війни всі плани з благоустрою і залученню інвестицій зупинилися. Нині вся громада працює на перемогу та забезпечення переселенців.
– З перших днів війни ми організували гуманітарний хаб, – розповідає Денис Коротенко. Допомагали армії – годували військових, до трьох тисяч людей в день, збирали допомогу на фронт.
Потім до нас стали їхати переселенці. Поселити, нагодувати, забезпечити речами, надати медичну допомогу, оформити документи, влаштувати діток до школи – питань багато. Але вирішуємо.
Крім підтримки переселенців, громада стала хабом для допомоги іншим громадам Запорізької області, які в окупації або перебувають у зоні активних бойових дій.
– Пошук допомоги, відвантаження, зберігання, сортування – це все на нас, – пояснює Денис Коротенко. – Нині доправляти допомогу на окуповані території дуже важко. Але коли є “зелені коридори”, приходить транспорт, ми завантажуємо для наших людей в окупації продукти харчування, ліки, предмети особистої гігієни.
Було б неправдою стверджувати, що у громаді всі питання вирішуються легко і просто. Війна – це величезний виклик, навіть для такої активної громади, як Широківська.
Але за шість місяців війни мешканці змогли згуртуватися, забути про страхи та активно жити у новій реальності, допомагаючи тим, хто шукає прихистку від війни.
*Широківська сільська об’єднана територіальна громада – об’єднана територіальна громада в Запорізькому районі Запорізької області.
Адміністративний центр – село Широке.
Утворена 13 жовтня 2016 року шляхом об’єднання Августинівської, Веселівської, Володимирівської, Лукашівської, Сонячної та Широківської сільських рад Запорізького району. Восени 2020 року згідно з реформою децентралізації в Україні до Широківської громади доєднались ще вісім сіл Миколай–Пільської сільської ради.
До складу громади входять два селища (Відрадне, Сонячне) і 33 села.
Олена Ахінько, фото автора та зі сторінки Широківської громади у Фейсбуці
