Ось і закінчується проєкт «Слово правди – наша зброя», який ГО «Журналістська організація газети «МИГ» протягом п’яти місяців реалізовувала у межах програми «Стійкість»*. Велика його частина була присвячена боротьбі з російською пропагандою.
Зокрема, у кожному спецвипуску в рубриці «Про що брешуть окупанти на Запоріжжі» ми коротко повідомляли про чергові вигадки загарбників. Сьогодні ми вирішили обрати інший формат.
З фейками окупантів бореться весь світ
Російська пропаганда через масовані інформаційно-психологічні спеціальні операції намагається викривити реальність, викликати недовіру до влади, посіяти серед українців розбрат та сумніви в підтримці нашої держави з боку Європейського Союзу та інших країн цивілізованого світу.
Ці намагання, крім фахівців з Центру протидії дезінформації при РНБО України, уважно відслідковуються експертами багатьох українських та європейських установ та громадських організацій, а також журналістами центральних та регіональних ЗМІ, які діляться один з одним досвідом фактчекінгу на грунтовних тренінгах.
Так, наприкінці квітня відбулися тренінги «Російська пропаганда в Запорізькій області: виявлення, розвінчання, захист» та «Розвінчуємо міфи про ЄС та євроінтеграцію України: як російська пропаганда намагається підірвати співпрацю Україна-ЄС», організованих ГО «Інтерньюз-Україна» у співпраці з інституціями Євросоюзу.
На обох одним зі спікерів виступив наш колега, редактор онлайн-медіа «Перший Запорізький» Андрій Вавілов.
Пан Андрій регулярно кілька місяців відслідковував й аналізував джерела й наративи російської пропаганди. Особливу увагу журналіст приділив фейкам, які окупанти нав’язували запоріжцям та вимушеним переселенцям протягом березня-квітня 2023 року.
У фінальному спецвипуску проєкту «Слово правди – наша зброя» ми хочемо поділитися з вами, шановні читачі, головними тезами його досліджень. Бо окупанти не зупиняться у спробах промивати мізки українцям.
На загарбаних територіях росіяни створили потужну машину для промивання мізків
За спостереженнями Андрія Вавілова, на тимчасово окупованих територіях Запорізької області загарбники створили досить потужну машину розповсюдження фейкових, маніпулятивних, дезінформаційних повідомлень. Зокрема, вони відкрили на Запоріжжі щонайменше дві телерадіокомпанії, видають друковану газету, створили більше 20 пропагандистських телеграм-каналів, у тому числі так званої «місцевої влади» в окупованих містах і селищах області, очільників так званих «військово-цивільних адміністрацій», так званих «незалежних ЗМІ», та «Z-патріотів».
Телеграм-канали стали могутнім інструментом поширення псевдоінформації не лише на мешканців тимчасово окупованих, а й вільних територій України та за її межами. Зокрема, уродженець Запоріжжя, «член Головної ради Запорізької адміністрації» володимир рогов має власний телеграм-канал з більш ніж 115 тисячами підписників. рогов є одним зі «спікерів», якого провідні російські пропагандистські інформагенції «РІА Новости» та «ТАСС» регулярно цитують з усіх питань, які стосуються Запорізької області.
Звісно, одним роговим пропагандистські медіа-ресурси не обмежуються.
Найчутливіша тема – ядерна безпека
Головні меседжі, які вони втовкмачують, можна поділити на кілька груп.
До першої входять ті, що стосуються безпосередньо Запорізької області.
Найчутливіша тема – Запорізька АЕС. Окупанти вперто просувають наратив про те, що вона є «власністю рф, а українська влада провокаціями готує ядерну загрозу».
Насправді ще 17 листопада 2022 року Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію щодо наслідків ситуації в Україні для ядерної безпеки, фізичного захисту та гарантій, в якій не визнала спроби РФ оголосити Запорізьку АЕС своєю власністю і закликала країну-агресора припинити всі дії на станції та залишити її територію. А 2 березня 2023 року Європейський Союз у своїй заяві вкотре спростував меседжі російської пропаганди і зазначив, що вирішити ситуацію на Запорізькій АЕС може лише повне виведення російських військ і техніки.
З нагнітанням страху перед ядерною загрозою пов’ язана також низка «повідомлень» стосовно допомоги Україні від західних союзників. Зокрема:
- «Британські інструктори навчали ЗСУ застосуванню боєприпасів зі збідненим ураном»,
- «Країни НАТО постачають Збройним силам України снаряди зі збідненим ураном, що становлять небезпеку для людей».
- «Танки Leopard від західних країн озброєні брудними ядерними бомбами».
У своєму дослідженні Андрій Вавілов наводить вичерпний перелік спростувань цієї дезінформації, які публікувалися на авторитетних ресурсах, в тому числі європейських (Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Disinfo Chronicle ГО «Детектор медіа», EU vs Disinformation).
Хто винен в обстрілах? Звісно, «НАТО та іноземні найманці»
Загарбники часом не зважають на те, що деякі їхні «повідомлення» протирічать одне одному.
Зокрема, в одному говориться про «Неймовірні успіхи армії РФ на Запорізькому напрямку». А в наступному йдеться про те, що «Запоріжжя переповнене іноземними найманцями, які керують військовими», через що успіхи росіян не надто великі.
Теза «Запоріжжя стало базою іноземних військових», які начебто розташовуються на підприємствах, у школах, дитсадках та лікарнях, активно використовується для виправдання ракетних ударів по цивільній інфраструктурі. Свого часу той же рогов розповідав байку про артилерійську зброю на території однієї з лікарень. Насправді йшлося про виставку зразків військової техніки часів другої світової війни у парку Перемоги, яку влада через вар’ятство ворога змушена була демонтувати.
Водночас пропагандисти намагаються відхреститися від злочинів щодо цивільного населення, просуваючи тезу: «Ракетні удари по будинках – результат невдалої роботи ППО ЗСУ». Її спростовують повідомлення ДСНС України, Національної поліції тощо, співробітники яких фіксують руйнування та аналізують їхні причини.
Ще одна зафіксована Андрієм Вавіловим теза: «Українські диверсанти серед місцевого населення заважають будувати «русский мир» процвітання та покращення життя на «звільнених територіях» Запорізької області». Вона дуже поширена, і її неодноразово спростовував також «МИГ» на сторінках спецвипусків «Слово правди – наша зброя».
Європа втомилася від українців?
Більш загальний характер носить окрема група маніпуляцій і фейків, спрямованих на підрив довіри між українцями та нашими західними партнерами. Перерахуємо деякі із них.
- «Західні партнери постачають Україні техніку та боєприпаси поганої якості»,
- «Польща та Румунія претендують на території України»,
- «Німецький ресторан запустив рекламу проти підтримки України»,
- «У польських готелях під час бронювання з’явився пункт «Без українців»,
- «Українські біженці в Європі нікому не потрібні».
З детальними спростуваннями цих та інших неправдивих антиукраїнських меседжів можна познайомитися у матеріалі Андрія Вавілова «Іноземні бойовики, колоніальні наміри Польщі та Румунії, провокації України щодо ЗАЕС: які фейки російська пропаганда просуває у Запорізькій області».
Дякуємо пану Андрію за можливість поділитися його напрацюваннями з нашими читачами. Бо обізнаний – найчастіше озброєний. У нашому випадку – словом правди.
«МИГ» каже читачам: “До побачення!”
Проєкт «Слово правди – наша зброя» завершується. У десяти друкованих спецвипусках ми намагалися поділитися з вами, шановні читачі, актуальною, правдивою, об’єктивною інформацію про те, що відбувається під час війни в країні та нашому рідному місті й на вільних територіях Запорізької області. Розповідали про підприємців, діячів освіти й культури, волонтерів, вимушених переселенців, які, незважаючи на труднощі, не складають руки, а – кожен на своєму місці – протистоять російській агресії.
Боротьба за Незалежність України триває. На військовому, економічному, культурному, інформаційному теренах. Тому не маємо права сказати: «Прощавайте». Працюємо на власному фронті. А значить, любі читачі: «Бувайте! До побачення!”.)))
Ганна ЧУПРИНА , фото з соцмереж та дослідження Андрія Вавілова
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
*Програма «Стійкість» упроваджується Фондом Східна Європа у консорціумі неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини, Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом Європейського Союзу