На що скаржаться запоріжці
У Головному управлінні Держпродспоживслужби в Запорізькій області зазначають, що останнім часом зросла кількість скарг на неправомірні дії робітників магазинів взуття. З початку року до управляння звернулося 65 громадян з питання відмови суб’єктами господарювання в задоволенні вимог щодо безоплатного усунення недоліків, виявлених в ході експлуатації взуття або повернення коштів.
За сприяння спеціалістів Держпродспоживслужби 21 споживачу (або 32,3% від загальної кількості звернень) було проведено гарантійний ремонт взуття. Ще 11 заявникам (або 16,9%) здійснено обмін взуття належної якості на аналогічний товар у продавця, в якого він був придбаний. Також дев’ятьом споживачам (або 13,8%) повернуто кошти за взуття неналежної якості на загальну суму 13500 грн.
Задля попередження подальшого зростання скарг, фахівці управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби в Запорізькій області провели «круглий стіл» із місцевими підприємцями. Зокрема в ньому взяли участь представники відомих у Запоріжжі магазинів взуття «MIDA», «Медея», «Mario Muzi», мережі дитячих крамниць “Bambini”, спеціалізованих взуттєвих відділів гіпермаркетів «Ашан» та «Епіцентр».
Основну увагу під час зустрічі було зосереджено на дотриманні суб’єктами господарювання Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення взуття, а також на вимогах Закону України «Про захист прав споживачів».
Обов’язкове маркування згідно з Технічним регламентом
Продавці, як і покупці, повинні пам’ятати, що введення в обіг взуття на території України здійснюється лише за умови його маркування згідно з вимогами законодавства, а саме – відповідного Технічного регламенту (ТР).
Таким чином, складові взуття (верх, підкладка й устілка, підошва) позначаються у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів.
Піктограми щодо матеріалів наносять на маркування поряд з позначками, що стосуються трьох складових взуття.
Маркування згідно з Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття та здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.
Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов’язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України — тобто на продавця.
Але на практиці це робиться вкрай рідко. У роздробі дуже часто можна побачити так зване “китайське” взуття взагалі без маркування і документів про виробника, придбане на відомому харківському оптовому ринку Барабашово. Тому самим споживачам потрібно бути більш уважними і не купувати взуття без відповідного маркування.
Обмін товару: на що має право споживач
Встановлені норми законодавства про захист прав споживачів дають покупцям досить широкий спектр можливостей повернення товару неналежної якості та якісного товару, але який не підійшов за розміром, кольором, дизайном чи з будь-яких інших причин. Проте, як зазначають фахівці управління захисту прав споживачів, непоодинокі випадки, коли продавці незаконно відмовляють покупцям в обміні товару низької якості або товару, який їм не підійшов.
Для того, щоб відстоювати гарантовані права, слід знати кілька положень законодавства.
Як обміняти взуття належної якості
Згідно ст.9 Закону “Про Захист прав споживачів”, покупець має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Важливо! Але обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром (при цьому «тару», тобто коробку, в якій був проданий товар, зберігати не обов’язково).
Буває так, що при поверненні або обміні товару належної якості між покупцем і продавцем виникають суперечки: перший запевняє, що придбане взуття не носив, лише приміряв удома; другий доводить, що взуття вже ношене і відмовляється повернути за нього гроші. У цьому випадку саме продавець (не покупець) зобов’язаний провести товарознавчу експертизу, яка і зробить остаточний висновок, хто правий.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості взуття на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості цього – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Також зазначаємо, що у разі втрати покупцем (споживачем) товарного або касового чека він має право звернутися до продавця з письмовим зверненням щодо відновлення документу, який підтверджує факт покупки.
Як повернути взуття неналежної якості
Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» в разі, якщо було придбано неякісне взуття або в процесі експлуатації встановлено дефекти будь-якого роду, споживач має право вимагати одного з наступних способів відновлення своїх прав:
• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
• розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
• заміни товару на такий же або на аналогічний, з числа наявних у продавця.
Важливо! Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо взуття, гарантійний строк на яке не закінчився.
В той же час не підлягає обміну та поверненню товар, у якого виникли недоліки внаслідок порушення споживачем правил користування або його зберігання.
Важливо! Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної моделі належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не здійснюється.
Як визначається гарантійний строк експлуатації взуття
Впродовж гарантійного строку виробник або продавець бере на себе зобов’язання безкоштовно ремонтувати або замінити товар, якщо виявиться, що у нього є виробничий брак. Як правило, такий строк встановлюється виробником, і його тривалість позначається в спеціальному документі – гарантійному талоні. Тривалість гарантійного строку для взуття в середньому становить 30-60 днів. Якщо талон відсутній, то гарантійний строк може бути визначений згідно із ДСТУ на виготовлення взуття.
Також слід знати, що для взуття, яке було куплене не в сезон, початок перебігу гарантійного строку є не момент покупки, а початок відповідного сезону, який визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», а саме:
* зимовий сезон – з 15 листопада по 15 березня;
* весняно-осінній – з 15 березня по 15 травня;
* літній – з 15 травня по 15 вересня.
Таким чином, претензія щодо якості, наприклад, зимового взуття, купленого влітку, продавець зобов`язаний прийняти протягом гарантійного терміну з початку зимового сезону, тобто з 15 листопада.
Якщо продавець вважає вимоги покупця безпідставними, споживач має право вимагати від продавця проведення незалежної експертизи причин втрати якості взуття. Згідно з вимогами чинного законодавства, продавець повинен організувати проведення такої експертизи протягом трьох днів з моменту звернення. Споживач має право бути присутнім при проведенні експертизи, оскаржити її результати в судовому порядку.
Отримати роз’яснення щодо захисту прав споживача можна, звернувшись до Консультаційного центру управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-А, каб.706, або, зателефонувавши за номером телефону: (+38061)239-73-17.
Світлана ШКАРУПА,
фото з архіву Держпродспоживслужби та з відкритих джерел
